Використання сучасних цифрових інструментів для ефективного управління освітнім процесом в університетах

Вантажиться...
Ескіз

Дата

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Анотація

Магістерська кваліфікаційна робота на тему «Використання сучасних цифрових інструментів для ефективного управління освітнім процесом в університетах» присвячена теоретичним і практичним аспектам проблеми управління освітнім процесом майбутніх магістрів менеджменту. Магістерська кваліфікаційна робота складається із 100 сторінок та 71 джерела літератури. Дослідження проводилося на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України , гуманітарно педагогічний факультет. Всього в дослідженні взяли участь 18 студентів першого року навчання (денна і заочна форми) ОР «Магістр» ОПП « Управління закладом освіти ». У «Вступі » обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його мету і завдання, об’єкт і предмет, методи, окреслено наукову новизну, практичну значущість , апробацію. У розділі першому «Теоретичні аспекти використання сучасних цифрових інструментів для ефективного управління освітнім процесом в університетах» розкрито теорію управління освітнім процесом в університетах, зокрема за допомогою сучасних цифрових інструментів. З’ясовано, що управління освітніми установами розглядається як напрямок управлінської діяльності, спрямованої на досягнення освітніми організаціями визначеної мети шляхом раціонального використання людських, матеріальних та інших ресурсів із застосуванням науково обґрунтованих принципів, форм і методів, функцій (аналітико-прогностична, цільові, модернізовані, консультативні, представницька, дипломатична, менеджерська тощо). Управління освітнім процесом – це взаємопов’язані дії керуючої та керованої систем, що узгоджені спільною метою діяльності учасників освітнього процесу шляхом індивідуалізації навчання, націлені на створення індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти та спрямовані на формування компетентностей та програмних результатів навчання згідно освітніх програм. Управління освітнім процесом спрямоване на підвищення його якості завдяки упровадженню інноваційних технологій, зокрема й цифрових інструментів та постійному моніторингу якості освіти. Під поняттям «цифрові інструменти освітнього процесу» розуміємо електронні, комп’ютерні, інформаційно-комунікаційні та інформаційно-телекомунікаційні технології тощо, що можуть включати комп’ютерні програми, мобільні додатки, web-ресурси, онлайн-платформи для навчання, співпраці та взаємодії, електронні портфоліо тощо. Цифровий освітній простір функціонує завдяки потужній інфраструктурі, що містить взаємопов’язані мережі і системи закладу вищої освіти та інші Інтернет-ресурси, які дають змогу управляти освітнім процесом у різних контекстах. У практиці управління освітнім процесом насамперед виділяють хмарні технології (сервіси освітніх курсів, web-додатки, хмарні сховища (Dropbox, Google Drive, OneDrive тощо). Нині найпоширенішими хмарними службами є Microsoft Office 365, Google apps for Education і Microsoft Azure. Цифрові інструменти Google (Google Docs, Google Slides, Google Sheets) також є потужним засобом удосконалення освітнього процесу. Такі Google-інструменти, як Google Classroom та застосунок Microsoft Times, дозволяють викладачам створювати віртуальні класні кімнати, додавати завдання, спілкуватися зі здобувачами освіти, виставляти оцінки тощо. Системи Learning Management System, що реалізуються через програми, зокрема Learning Content Management System, призначені для розроблення, управління й поширення навчальних онлайн-матеріалів, забезпечуючи спільний доступ здобувачів освіти та викладача. Найпоширенішою серед них є Moodle. Програмне забезпечення для комунікації платформ Skype, Zoom або GoogleMeet дозволяє науково-педагогічним працівникам та здобувачам освіти здійснювати спілкування в режимі реального часу. Платформи для розміщення дистанційних MOOC (Coursera, edX, XeuetangX, FutureLearn, Udacity та Mooc.org) нині в управлінні освітнім процесом не отримали гідного поширення. Другий розділ роботи «Організація управління освітнім процесом майбутніх магістрів менеджменту засобами цифрових інструментів» представлений результатами емпіричного дослідження щодо вивчення стану управління освітнім процесом майбутніх магістрів менеджменту засобами цифрових інструментів та обґрунтуванням організаційно-педагогічні умов означеного процесу. Проведене емпіричне дослідження щодо вивчення стану управління освітнім процесом майбутніх магістрів менеджменту засобами цифрових інструментів дозволяє зробити висновки про те, що в університеті створено та існує інформаційно-освітнє середовище, яке забезпечує управління освітнім процесом. Обираючи програмне забезпечення, що застосовується під час управління освітнім процесом, здобувачі освіти надавали перевагу платформі дистанційного навчання Moodle, програмам доступу до мережі Інтернет, програмам опрацювання даних, презентаціям тощо. Для консультування з науково-педагогічними працівниками серед пропонованих анкетою варіантів обиралися найчастіше електронна пошта, Viber, технології відеозв’язку (Zoom, Skype) тощо. Найчастіше цифровими інструментами, які хочуть бачити студенти під час управління освітнім процесом є програмне забезпечення загального та спеціального призначення, технології відеозв’язку, віртуальні освітні середовища, сервіси Інтернет. Недостатньою є зацікавленість студентів до технології хмарних обчислень та програми відеомонтажу. Під організаційно-педагогічними умовами управління освітнім процесом майбутніх магістрів менеджменту засобами цифрових інструментів будемо розуміти сукупність мотиваційних, управлінських, змістових, дидактичних та технологічних складників, які забезпечують досягнення поставленої освітньої мети, та спрямовані на формування компетентностей та програмних результатів навчання. До організаційно-педагогічних умов управління освітнім процесом майбутніх магістрів менеджменту засобами цифрових інструментів відносимо: – формування позитивної мотивації до використання в освітній діяльності цифрових інструментів; – наявність у науково-педагогічних працівників сформованої готовності щодо управління освітнім процесом із використанням цифрових інструментів; – наявність в університеті інформаційно-освітнього середовища, що забезпечується системами управління навчанням (LMS-системи) та системами управління освітнім контентом (LCMS-системи); – використання у процесі викладання сучасних цифрових інструментів для ефективного управління освітнім процесом. У розділі третьому «Модель управління освітнім процесом майбутніх магістрів менеджменту засобами цифрових інструментів» розроблено модель та методичний супровід управління освітнім процесом майбутніх магістрів менеджменту засобами цифрових інструментів. Зокрема, модель представлена блоками , а саме: цільовий репрезентований методологічними підходами та принципами; організаційно змістовий розкриває організаційно педагогічні умови форми, методи, цифрові інструменти та зміст дисциплін; діагностичний вміщує діагностичний інструментарій та кінцевий результат. У аспекті формування у майбутніх керівників закладів освіти позитивної мотивації до використання в освітній діяльності цифрових інструментів наголошено на важливості застосування змісту освітніх компонентів («Інформаційно-комунікаційні технології в управлінні закладами освіти», «Стратегічний менеджмент» та «Менеджмент в освіті»). Наявність у викладачів сформованої готовності щодо управління освітнім процесом із використанням цифрових інструментів забезпечується активним застосуванням можливостей лабораторій цифрових інструментів, проведенням методичних засідань, круглих столів для обговорення питань щодо цифровізації освітнього процесу. Важливою умовою управління освітнім процесом є наявність в університеті інформаційно-освітнього середовища, що забезпечується системами управління навчанням (LMS-системи) та системами управління освітнім контентом (LCMS-системи). Інформаційно-освітнє середовище університету повно представлено електронними ресурсами («Електронний каталог наукової бібліотеки НУБіП України», «Цифрова бібліотека НУБіП України», «DGlibrary – Цифрова бібліотека НУБіП України», web-орієнтована система електронного деканату, Moodle тощо). Проте, з метою ефективного управління освітнім процесом варто врахувати можливості Moodle для забезпечення формування індивідуальних траєкторій навчання, обумовлених персональними цілями та інтересами майбутніх керівників закладів освіти, а також активніше використовувати платформу для розміщення навчальних відеоматеріалів. Цифровими інструментами, які варто використовувати у процесі ефективного управління освітнім процесом майбутніх менеджерів освіти є відеохостинги YouTube, Wave. video, SproutVideo, MIRO, які дозволяють студентам переглядати відеоматеріали у зручний для них час; програмне забезпечення для презентацій PowerPoint та Keynote, яке робить заняття виразнішим та наочнішим; PearDeck та Nearpod дозволяють не лише створювати інтерактивні презентації, а й ділитися ними із здобувачами освіти прямо під час навчальних занять; бібліотека презентаційного матеріалу до вивчення освітніх компонентів; модуль WhiteBoardMeeting (Skypе) для підготовки міні-проєктів; Wordwall можна використовувати для створення вправ та міні-тестів, Padlet – як майданчик для організації групової роботи; Kahoot, Plickers, Cosrative, ClassMarker є web-сервісами, які дозволяють викладачам створювати інтерактивні навчальні ігри, вікторини, опитування, обговорення; MIRO буде в нагоді під час вивчення дисциплін, які потребують значної комунікації між викладачем і здобувачами освіти, наприклад організації «мозкового штурму». Висновки розкривають отримані результати згідно означених завдань дослідження.

Опис

Ключові слова

управління, цифрові інструменти, освітній процес, студенти, університет, майбутні магістри менеджменту, management, digital tools, the educational process, students, the university, future Master’s students in management

Бібліографічний опис

Волін М.О. Використання сучасних цифрових інструментів для ефективного управління освітнім процесом в університетах : дипломна робота ... магістра : 011 Освітні, педагогічні науки. Київ, 2025. 100 с.

Endorsement

Review

Supplemented By

Referenced By