Удосконалення методу випробування автопоїзда з довгобазовим напівпричепом на маневреність

Abstract

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є вибір та обґрунтування системи управління довгобазовим напівпричепом, за якої забезпечуються необхідні показники маневреності та стійкості руху автопоїзда. Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються наступні задачі: 1. Вибір і обґрунтування основних оціночних показників маневреності і стійкості руху автопоїздів з керованим напівпричепом. 2. Вибір і обґрунтування типу приводу управління напівпричепом та передаточних відношень приводу управління. 3. Розробка математичної моделі автопоїзда з керованим напівпричепом, що забезпечує прийнятну оцінку показників маневреності і стійкості руху. Об’єкт дослідження – маневреність і стійкість руху автопоїздів з керованим напівпричепом. Предмет дослідження – вплив параметрів системи управління напівпричепом, компонувальних і конструктивних параметрів автопоїзда на показники маневреності і стійкості його руху. Методи дослідження – передбачали математичне моделювання руху автопоїздів, багатоваріантні розрахунки на персональному комп’ютері (ПК) показників маневреності і стійкості руху за різних систем управління напівпричепом та перевірку адекватності розробленої математичної моделі шляхом проведення експериментальних досліджень автопоїзда. Наукову новизну одержаних результатів дослідження складають: • обґрунтування типу приводу управління поворотом коліс (осей) напівпричепа та передаточних відношень приводу, за яких забезпечуються нормовані значення показників маневреності і стійкостіруху автопоїзда; • кількісна оцінка ступеня впливу компонувальної схеми та параметрів автомобіля-тягача і напівпричепа на маневреність і стійкість руху автопоїзда, визначення оптимальних значень цих параметрів і раціонального складу автопоїзда з позиції маневреності та стійкості руху.