Вдосконалення зернозбирального комбайна та параметрів його функціонування

Abstract

Зернозбиральний комбайн є ключовим елементом технічного забезпечення сучасного сільськогосподарського виробництва. Саме від ефективності його роботи залежить своєчасне збирання врожаю, мінімізація втрат зерна, зниження витрат пального та збереження якості продукції. У контексті зростаючих вимог до енергоефективності, продуктивності й якості очищення зерна особливої уваги заслуговують системи очищення, що впливають на кінцевий результат збирання. Незважаючи на розвиток техніки, втрати зерна через недосконалість вентиляційних систем залишаються суттєвими. Коливання швидкості повітряного потоку, нерівномірність його розподілу по ширині решітного стану та обмежені можливості регулювання призводять до перевантаження решіт, виносу зерна з домішками та зниження ефективності очищення. Пошук шляхів вдосконалення вентиляційної системи є актуальним як для виробників сільськогосподарської техніки, так і для агропідприємств, які прагнуть зменшити втрати та підвищити рентабельність виробництва. Враховуючи обмеженість доступу до реального обладнання, ефективним підходом є побудова математичних моделей, що дозволяють змоделювати та проаналізувати поведінку системи в різних режимах роботи. Мета роботи – підвищити ефективність роботи системи очищення зернозбирального комбайна шляхом удосконалення вентиляційної системи та аналізу її роботи за допомогою математичного моделювання. Для досягнення поставленої мети треба вирішити наступні завдання: 1. Проаналізувати існуючі конструкції вентиляційних систем зернозбиральних комбайнів. 2. Виявити недоліки та обґрунтувати напрям вдосконалення системи очищення. 3. Побудувати математичну модель функціонування вдосконаленої вентиляційної системи. 4. Провести техніко-економічну оцінку ефективності запропонованого рішення. Об’єкт дослідження – зернозбиральний комбайн. Предмет дослідження – процес очищення зернової маси та функціонування вентиляційної системи. У дослідженні застосовано аналітичні методи (огляд літератури, порівняльний аналіз), елементи інженерного проєктування (розробка вдосконаленої схеми вентиляції), а також чисельні методи математичного моделювання (розрахунок швидкості повітряного потоку, побудова графіків залежностей). Уся робота виконується без доступу до реальної техніки, з використанням довідкових даних та розрахункових залежностей, прийнятих у галузі.