Удосконалення технології технічного обслуговування зернозбиральних комбайнів в умовах ТОВ «АгроБудівельний Альянс Астра»

Abstract

В умовах ринкової економіки в Україні технічний сервіс у агропромисловому комплексі слід розглядати як стратегічний напрямок, що забезпечує надійність і працездатність техніки протягом її експлуатації. Він має включати юридичне, економічне, нормативне, технічне, технологічне та кадрове забезпечення і виступати ключовою ланкою, яка з’єднує виробників техніки з її споживачами [1]. При розробці стратегії сервісного обслуговування в агропромисловому комплексі важливо враховувати кілька ключових аспектів. По-перше, необхідно брати до уваги поточний технічний стан машинно-тракторного парку (МТП), який вимагає належного рівня обслуговування для забезпечення його ефективної роботи. По-друге, варто звернути увагу на недостатній розвиток вітчизняної машинобудівної галузі, що обмежує доступ до сучасної техніки та запасних частин, необхідних для обслуговування. Крім того, слід враховувати економічні умови в агропромисловому комплексі, які склалися на даний момент і впливають на можливості інвестицій у технічне забезпечення. З урахуванням особливостей ринкових умов господарювання, будь-яка стратегія повинна базуватися на фундаментальних принципах, що забезпечуватимуть стабільне і безперервне обслуговування техніки, її надійність і готовність до експлуатації. Ці основні положення є критично важливими для досягнення довгострокової ефективності сервісного обслуговування в АПК. 1. Усі послуги, які надаються сільськогосподарському виробнику, мають забезпечувати йому прибуток. Цей принцип має підтримуватися не лише на державному рівні, але й стати основою всієї ефективної економічної моделі агропромислового комплексу. 2. Сільський товаровиробник повинен мати право вибору машин і механізмів, які надаються машинобудівними заводами і фірмами, що дають можливість застосувати інтенсивні і прогресивні технології, підвищувати продуктивність праці, знижувати собівартість сільськогосподарської продукції. Організаційна технологія технічного обслуговування в нових економічних умовах, що склалися, базується на двох складових: - по – перше, на створення системо-спрямованих виробництвах, корпоративних і холдингових структурах, визначаючих свою технічну політику, в тім числі і в сервісі. Посилення фінансової відповідальності фірм за сервіс є основою збільшення продажу техніки і запасних частин, тобто вигода фірм жорстко пов’язана не тільки з продажем, але і забезпеченням роботоздатності машин, як основи одержання прибутку сільгоспвиробниками і відповідно росту обсягів купівлі і технічного обслуговування машин; - по – друге, на ремонтних фірмах, регіональних машинобудівних блоках, що розвиваються і інших виробниках техніки і комплектуючих вузлів. Для них головний критерій – також збільшення кількості продаж машин і запасних частин, активний вплив на організацію технічного обслуговування своєї продукції, а отже, на отримання прибутку сільськими товаровиробниками. Таким чином, ефективна технологія технічного обслуговування, що формується і поєднує фірмовий сервіс і регіональний бізнес-сервіс, відрізняється за своїми признаками від діючої раніше системи директивного управління, так як в її основу покладено принцип одержання прибутку усіма учасниками системи з пріоритетом сільського товаровиробника. Одним із ключових аспектів технічного обслуговування є організація ремонту техніки, що включає підвищення якості відновлення вузлів і агрегатів. Це є основою для забезпечення більшої надійності відремонтованого обладнання. Зниження більше ніж на 50% за роки реформ чисельного складу тракторного і комбайнового парку України зумовило адекватне підвищення сезонних і річних навантажень на ці види техніки [2]. Так як, поки, що ніяких гарантій з приводу відновлення чисельного складу МТП до потрібних значень немає, то природно, виникає необхідність пошуку організаційних способів і методів використання техніки в умовах недостатньої її чисельності і обмежених В умовах кризового забезпечення агропромислового комплексу новою технікою та обладнанням необхідно підкреслити важливість збереження та продовження раніше обґрунтованих підходів до розвитку бази для спеціалізованого ремонту вузлів і агрегатів. Це передбачає оснащення ремонтних баз високоточним обладнанням, сучасними інструментами та залучення кваліфікованих фахівців, що забезпечить надійність і тривалість роботи існуючої техніки в умовах обмежених ресурсів. Також слід обґрунтувати і реалізувати новий науковий і виробничий напрямок робіт - модернізація складних машин, які експлуатуються за межами амортизаційних термінів їх служби на базі використання сучасних вузлів, агрегатів і комплектуючих виробів вітчизняного і зарубіжного виробництва. Важливим напрямком розвитку технічного обслуговування в сільському господарстві повинне стати створення ринку підтриманих машин, як резерву збереження технічного потенціалу. Це не щось інше, як продовження строку служби техніки шляхом ремонту списаних машин і їх продажу за цінами значно нижчими ніж нові. За кордоном за свій 20 - 30 річний строк служби трактори, комбайни, автомобілі перепродаються декілька разів. В Україні також набула по- ширення ця тенденція, так як нові машини коштують дорого і таке вкладення не окупається продажами сільськогосподарської продукції. Як показує досвід роботи кращих з них [3], станції дозволяють підняти продуктивність праці і змінні виробітки машинно-тракторного парку, що в значній мірі може компенсувати або згладити недостачу сільськогосподарської техніки в АПК. Концентрація нової техніки в МТС дозволить в декілька разів знизити втрати продукції, яка виробляється, що також забезпечить значний економічний ефект. МТС спроможні виконувати функції впровадження високих технологій в практику сільського господарства в умовах обмежених економічних можливостей товаровиробника. Слід звернути увагу в цій концепції і на фірмові технічні центри, які знаходяться в стадії становлення. Функції фірмових технічних центрів розрізняють за їх рівнями - регіональні технічні центри, районні філії та представництва (пункти) в господарстві і охоплюють весь строк служби машин та включають в себе передпродажну підготовку, ефективну виробничу і технічну експлуатацію, технічне обслуговування, ремонт, списання та утилізацію. В перспективі для більш ефективного використання виробничих потужностей заводу-виготовлювача техніки доцільно організувати цехи (дільниці) з ремонту агрегатів (вузлів) та централізованого відновлення деталей машин згідно спеціалізації заводу. Це значно підвищить якість ремонту, забезпечить гарантію надійності.