Мікророзмноження та виробництво корисних для здоров’я лігнанів у культурі in vitro Linum usitatissimum L.
Вантажиться...
Дата
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Робота виконана на 60 сторiнках, мiстить 3 роздiли, 21 рисунків, 3 таблиці, 51 використаних джерела.
Метою роботи було визначення впливу різних концентрацій регуляторів росту на здатність до регенерації експлантатів льону звичайного (Linum usitatissimum L.) та біосинтезу фармакологічно активних лігнанів.
Льон (Linum usitatissimum L.) – давня культура, яка широко культивується як джерело олії, клітковини та біоактивних сполук. Лляне волокно традиційно використовується в текстильній промисловості, лляна олія переробляється на промислові масла, фарби, лаки та біонафту. Насіння льону також багате α-ліноленовою кислотою та фітохімічними речовинами, такими як лігнани. На додаток до комерційних аспектів, цей вид широко і охоче використовувався в біотехнологіях, дослідженнях розвитку та взаємодії рослин і патогенів. Відмінності в рівнях ендогенних гормонів у різних сортів льону суттєво впливали на інтенсивність калогенезу та визначали тип і концентрацію регуляторів росту, необхідних для утворення калюсу.
Рослинний матеріал, використаний для дослідження, був отриманий з двох сортів льону: Гладіатор і Сіверський.
На першому етапі було протестовано 4 комбінації фітогормонів у середовищі для отримання сформованої калюсної тканини, придатної для ініціації суспензійної культури. Далі ми досліджували вплив обраних регуляторів росту рослин на поділ клітин, свіжу та суху масу та дисперсію клітин калюсу в рідкому середовищі. Швидко зростаючий і пухкий калюс був отриманий в модифікованому середовищі MS з додаванням 0,5 мг/л 6-БАП і 0,1 мг/л НОК. Ми визначили, що для початку клітинної суспензії оптимальним є доповнення 0,5 мг/л 6-БАП та 0,5 мг/л НОК. Отримані результати показали, що висока концентрація цитокініну (6-БАП) у рідкому
середовищі обмежує проліферацію клітин і знижує утворення біомаси.
Гіпокотильні експлантати були отримані з 6-денних сіянців і згодом були поміщені на живильне середовище MS (Murashige and Skoog 1962) і середовище MS, доповнене 6-бензиламінопурином (6-БАП) або нафтилоцтовою кислотою (НОК). Остаточну оцінку калюсу, пагону та коренеутворення експлантатів проводили через 28 діб після постановки експерименту. Найвищу ефективність регенерації спостерігали на
середовищах з додаванням 1 мг/л 6-БАП.
Насіння льону справді є одним з найбагатших природних джерел лігнанів і неолігнанів, які є фітоестрогенами – рослинними сполуками, що мають властивості антиоксидантів. Лігнани можуть підтримувати гормональний баланс і сприяти здоров'ю серцево-судинної системи, а також мати протизапальні та протипухлинні властивості.
Насіння льону містить такі активні компоненти, як секоізоларицирезинол діглюкозид (SDG), який у кишечнику перетворюється на активні форми лігнанів, зокрема ентеролактон та ентеродіол. Крім цього, льон багатий на омега-3 жирні кислоти та клітковину, що додатково підтримує травлення і загальний стан здоров'я.
Опис
Ключові слова
мікророзмноження, виробництво лігнанів, льон, Linum usitatissimum L., micropropagation, lignan production, flax
Бібліографічний опис
Пасевич Д.Р. Мікророзмноження та виробництво корисних для здоров’я лігнанів у культурі in vitro Linum usitatissimum L. : дипломна робота ... магістра : 162 «Біотехнології та біоінженерія». Київ, 2024. 59 с.