Формування культури безконфліктних відносин у сім’ї

Abstract

Психологічна значущість інституту сім'ї визначається в тому, що в сумісну спільність сягають коріння фізичного і психічного благополуччя кожної особистості. Неблагополуччя в сім'ї зачіпає різні сфери її життєдіяльності та призводить до порушення її функцій: виховної, господарсько-побутової, сексуально-еротичної, тощо. Ці порушення неминуче впливають на благополуччя членів сім'ї, не дозволяють їм задовольняти свої потреби, викликають стан внутрішньої напруги та емоційного дискомфорту, слугують гальмом розвитку особистості. Сьогодні, коли все більше з'являється неблагополучних сімей і спостерігається розпад внутрішньосімейних стосунків, зусилля психологів мають бути спрямовані: по-перше, на вивчення та оцінку емоційного благополуччя кожного члена сім'ї (переживання сімейної тривоги, провини, напруженості); по-друге, на можливість достовірно оцінити процеси, що відбуваються в сімейній системі, які впливають на ступінь емоційних зв'язків і здатність змінюватися при впливі на неї стресорів (сімейна згуртованість і адаптація); по-третє, на швидке виявлення сімей груп ризику та розробку конкретних прийомів психокорекційної роботи. Під час повномасштабного вторгнення в Україну, від 5 до 7 мільйонів людей покинули країну. Переважна більшість з них – жінки та діти. Ця ситуація мала серйозні наслідки для стосунків з тими, хто залишився в Україні: багато жінок, які втекли від війни за кордон, мають чоловіків, які залишилися вдома. Психологи та юристи стверджують, що кількість розлучень в Україні за час війни зросла майже вдвічі. Реакції чоловіків і жінок на стрес, викликаний складними обставинами, особливо яскраво проявляються у способах, які вони використовують для подолання негативних переживань, або копінг-стратегіях. Жінка, відчуваючи стрес, схильна думати про можливі причини свого стану. Чоловік, з іншого боку намагається протидіяти емоціям депресії, концентруючись на чомусь іншому або займаючись фізичною активністю, щоб відволіктися від поточного негативного стану. Проаналізовані закономірності також свідчать про те, що реакція «обережного мислення», яка характеризується схильністю до нав’язливого зосередження на проблемах, підвищує вразливість жінок до депресії. Наразі не існує єдиної думки про те, що існують гендерно-специфічні способи подолання складних життєвих ситуацій. Це означає, що в науковій літературі все ще немає достатньої ясності щодо того, як гендерні відмінності проявляються у подоланні певних стресових ситуацій, і, відповідно, визначають характер сімейної взаємодії та адаптації. Таким чином, актуальність дослідження полягає у визначенні тих особливостей міжособистісних стосунків, врахування яких буде сприяти формуванню культури безконфліктних відносин. Мета дослідження: обґрунтувати методику формування культури безконфліктних відносин в сім’ї. Завдання дослідження: 1.Проаналізувати сутність поняття «конфлікт» в сучасній науковій літературі. 2.Висвітлити причини конфліктів в сім’ї та способи їх подолання. 3.Діагностувати прояви сімейних конфліктних ситуацій в умовах війни. 4.Обґрунтувати методику формування культури безконфліктних відносин в сім’ї. Об’єкт дослідження: формування культури безконфліктних відносин. Предмет дослідження: методика формування культури безконфліктних відносин у сім’ї. Методи дослідження: для досягнення поставленої мети в роботі використано загальнонаукові методи: - узагальнення, аналіз і синтез, методи системно-структурного аналізу літератури з питань теми дослідження; - емпіричні: авторська анкета, тест на визначення рольових очікувань та домагань в шлюбі, що був розроблений О. Волковою та Т. Трапезніковою, «Шкала сімейної адаптації та згуртованості» (FAGES - 3), Д.Х. Олсон, Дж. Портнер та І. Лаві; опитувальник «Аналіз сімейної тривоги» (АСТ), авторами якого є Е.Г. Ейдеміллер, В. Юстіцкіс, опитувальник «Спілкування в сім'ї» (Ю. Є. Альошина, Л. Я. Гозман, Е. М. Дубовська); методики «діагностики перешкод у встановленні емоційних контактів» за В. В. Бойко; - статистична обробка та аналіз отриманих даних з визначенням коефіцієнтів достовірності та кореляції. Гіпотеза дослідження: безконфліктні відносини в сім’ї залежать від таких факторів, як вміння спілкуватися, взаємодовіра, відповідність рольових очікувань та емоційний контакт. Організація і база проведення емпіричної роботи. Емпіричне дослідження проводилося на online платформі Google Form. Практичне значення роботи полягає у можливості розробки й подальшого впровадження методичних рекомендацій щодо покращення сімейної взаємодії та формування безконфліктних відносин. Структура роботи. Дана наукова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури, якій складається із джерел, ( з яких англійською мовою), додатків. Робота має 6 таблиць і 19 рисунків. Загальний обсяг роботи становить 96 сторінок, основний зміст викладено на 89 сторінках.