Концепція відновлення та модернізації конкурентоспроможної аквакультури України в умовах воєнних викликів і повоєнної відбудови

Abstract

У рекомендаціях систематизовано передумови, характеристики та еволюційні тенденції розвитку української аквакультури у довоєнний період. Визначено масштаби та напрями втрат і впливу на сектор аквакультури в умовах введення воєнного стану, зокрема на виробничі потужності, транспортування продукції, ресурсне забезпечення реалізацію риби та рибної продукції та ринку. На основі статистичних даних і аналітичних матеріалів окреслено динаміку вирощування рибопосадкового матеріалу та товарної риби у розрізі основних видів, виявлено ознаки стагнації традиційного ставкового коропівництва та поступове посилення ролі інтенсивних технологій, зокрема садкових й басейнових систем, рециркуляційної аквакультури, що формують нові сегменти ринку риби з вищою доданою вартістю. Приділено увагу обмеженням, які стримують інвестиційну привабливість галузі: відсутності цілісності прав власності на виробничі активи (земля–вода–гідротехнічні споруди), тінізації виробництва та збуту, недостатній простежуваності продукції, відсутності дієвих фінансових інструментів підтримки й страхування, а також слабкій інтеграції науки та бізнесу. У межах огляду сформовано комплексне бачення відновлення аквакультури як складової продовольчої безпеки та імпортозаміщення із акцентом на відбудову й модернізацію інфраструктури, розвиток переробки та логістики, цифровізацію процесів управління галуззю, формування ринкового середовища та стимулювання перспективних видів аквакультури з експортним потенціалом. Практична цінність видання полягає у формуванні методичних засад для розроблення дорожньої карти державної політики та програм підтримки виробників у фронтових, прифронтових і тилових регіонах з урахуванням різних потреб відновлення та зростання в умовах воєнних втрат і повоєнної відбудови.