Візуальні перцептиви мовного ідіостилю Василя Стуса

Abstract

У пропонованій розвідці автор досліджує колірний простір індивідуального стилю Василя Стуса, що «містить риси свого творця – носія мови». У чуттєвому фрагменті мовної картини митця візуальна лексика покриває значну частину мовного простору, оскільки зоровий сенсор відіграє основну роль у сприйнятті зовнішнього світу, в практичній (і теоретичній) діяльності людини, і особливо, у формуванні та використанні мови. В поезіях В. Стуса реалізується низка мовленнєвих намірів, з-поміж яких вирізняються когнітивно-ментальні інтенції, що мають стосунок до глибинних структур свідомості, ментальної репрезентації світу та інтелекту людини, до мовної особистості автора, і тих матеріальних маніфестацій, що віддзеркалюють індивідуально-авторську картину світу, увиразнюють синтаксичний почерк та стиль письменника. Зокрема, вербалізатори червоного кольору, що функціонують у поетичних текстах В. Стуса, можна розглядати як маркери ідіостилю, оскільки вони безпосередньо експлікуючи відповідні параметри людини, простору, часу, місця, вносять належну визначеність у суб’єктивно-об’єктивні сфери поетичного світу, що його відтворює митець.