Формування професійної компетентності майбутніх педагогів засобами неформальної освіти

Abstract

Актуальність. Актуальність даного дослідження зумовлена низкою важливих чинників. Насамперед, у сучасних умовах глобальних трансформацій у сфері освіти виникає зростаюча потреба у педагогах, які володіють високим рівнем професійної компетентності та здатністю адаптуватися до змін. Сьогодні освітнє середовище є гнучким та динамічним, що потребує від педагогів уміння швидко засвоювати нові знання, орієнтуватися в сучасних методах викладання, інтегрувати інноваційні підходи та впроваджувати новітні технології в навчальний процес. По-друге, із розвитком неформальної освіти з'являються нові можливості для професійного розвитку та самореалізації майбутніх педагогів. Неформальна освіта забезпечує широкий спектр засобів для вдосконалення професійної компетентності, що включають онлайн-курси, вебінари, тренінги, освітні платформи та інші форми альтернативного навчання. Ці інструменти сприяють формуванню гнучкого і всебічного підходу до професійної діяльності, що є особливо актуальним у контексті підготовки фахівців у педагогічній сфері. Нормативно-правові засади формування професійної компетентності педагогів закладені в таких ключових документах, як Закони України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про професійний розвиток працівників», Державний стандарт вищої освіти та Концепція розвитку педагогічної освіти. Вони визначають важливість висококваліфікованих педагогів, які володіють сучасними компетенціями, необхідними для забезпечення якісного навчання й виховання. Питанням формування професійної компетентності педагогів присвячено значну кількість наукових праць як українських, так і зарубіжних дослідників. Серед вітчизняних учених варто відзначити дослідження І. Зязюна, О. Савченко, Л. Гриценко, Л. Ващенко, Т. Волобуєва, Н. Сергієнко, які розглядають базові принципи професійного становлення педагогів. Особлива увага приділяється формуванню професійно-педагогічних компетенцій у працях таких науковців, як П. Лузан, Л. Хомич, В. Лозова, що акцентують на розвитку критичного мислення, рефлексивних навичок, комунікативних і організаційних умінь. Зарубіжні вчені, такі як M. Kunter, М. Mulder, D. Hustler, Е. Klieme, зосереджували свої дослідження на ролі педагогічних компетентностей у забезпеченні ефективного навчального процесу та адаптації до сучасних освітніх вимог. Незважаючи на значний інтерес до цієї теми, питання використання засобів неформальної освіти для підвищення професійної компетентності майбутніх педагогів залишаються недостатньо вивченими, що підкреслює актуальність даного дослідження та його наукову новизну. Крім того, сучасна освіта вимагає від майбутніх педагогів здатності до постійного саморозвитку та самоосвіти, що можна ефективно реалізовувати через неформальні форми навчання. Це особливо важливо, оскільки саме самостійне засвоєння знань та умінь формує педагогів, які готові не лише до викладання, але й до постійного вдосконалення власних компетентностей відповідно до потреб суспільства. Отже, актуальність теми нашого дослідження обумовлена необхідністю розробки нових підходів та засобів для підвищення рівня професійної компетентності майбутніх педагогів у контексті сучасних викликів та можливостей, які надає неформальна освіта. Мета дослідження: теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності методики (моделі) формування професійної компетентності майбутніх педагогів. Об’єкт дослідження: формування професійної компетентності майбутніх педагогів. Предмет дослідження: методика (модель) формування професійної компетентності майбутніх педагогів засобами неформальної освіти. Завдання дослідження: 1. Вивчити проблему формування професійної компетентності в контексті педагогічної теорії та практики 2. Розкрити суть та структуру поняття «професійна компетентність майбутніх педагогів». 3. Виокремити та обґрунтувати педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх педагогів. 4. Сконструювати модель формування професійної компетентності майбутніх педагогів. 5. Експериментально перевірити методику формування професійної компетентності майбутніх педагогів. Для розв’язання завдань дослідження та досягнення поставленої мети було використано комплекс наукових методів: – теоретичні: аналіз і синтез наукових джерел з питань професійної компетентності педагогів та неформальної освіти для визначення основних понять і напрямів дослідження; порівняння, індукція та дедукція, моделювання. – емпіричні: педагогічне спостереження, анкетування, опитування та бесіди зі студентами для збору даних про рівень сформованості їхньої професійної компетентності, а також експеримент (констатувальний, формувальний та контрольний етапи) для перевірки ефективності розробленої методики; – статистичні: кількісний та якісний аналіз зібраних даних для обробки та узагальнення результатів дослідження.