Психологічні особливості розвитку стресостійкості підлітків в умовах війни
Вантажиться...
Дата
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
НУБіП України
Анотація
Магістерська кваліфікаційна робота містить: 64 сторінки основного тексту, 9 рисунків, 5 додатків. Список використаних джерел налічує 57 найменувань.
Об’єктом дослідження є стресостійкість підлітка як психологічне явище.
Предметом дослідження є особливості розвитку стресостійкості підлітків у воєнний час.
Мета дослідження полягає у здійсненні емпіричного дослідження особливостей стресостійкості підлітків у часі війни, розробці та апробації програми розвитку стресостійкості підлітків у воєнний період.
У вступі обґрунтовано актуальність теми, яка зумовлена впливом тривалого військового стресу на психіку підлітків та недостатністю науково-прикладних розробок щодо розвитку їхньої резильєнтності. Визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження, розкрито його теоретичне та практичне значення.
У першому розділі «Теоретичні засади дослідження стресостійкості особистості» здійснено теоретичний аналіз феномена стресостійкості (резильєнтності) як динамічного процесу позитивної адаптації в умовах значного стресу. Розкрито концептуальні підходи до розуміння резильєнтності (як риси, процесу та результату) та проаналізовано моделі її розвитку (екологічна модель, модель «7 компонентів»). Визначено специфічні чинники, що впливають на формування стійкості підлітків в умовах війни, серед яких ключовими є внутрішньоособистісні ресурси (самооцінка, когнітивна гнучкість) та зовнішня соціальна підтримка.
У другому розділі «Емпіричне дослідження особливостей стресостійкості підлітків у часі війни» представлено процедуру та результати констатувального етапу дослідження, проведеного на вибірці 87 підлітків віком 12–16 років. Використано комплекс методик: шкала CD-RISC-10, шкала STAI, методика Дембо-Рубінштейн, тест цінностей Ш. Шварца та авторський опитувальник.
Емпірично виявлено, що 62,1% підлітків мають високий рівень особистісної тривожності, а 33,3% — низький рівень стресостійкості. Встановлено дисгармонію Я-концепції респондентів: розрив між помірною самооцінкою та некритично високим рівнем домагань. Кореляційний аналіз підтвердив сильний зворотний зв’язок між самооцінкою та тривожністю і прямий зв’язок між самооцінкою та стресостійкістю, що визначило стратегію подальшої корекційної роботи.
У третьому розділі «Особистісно орієнтований тренінг розвитку резильєнтності підлітків під час війни» обґрунтовано концепцію та структуру авторської тренінгової програми «Шлях до сили». Програма базується на інтеграції когнітивно-поведінкового та ресурсного підходів і складається з 4 модулів (10 занять), спрямованих на емоційну стабілізацію, гармонізацію Я-концепції та розвиток соціальної компетентності.
Результати апробації засвідчили статистично значуще (за Т-критерієм Стьюдента) зниження рівня особистісної та ситуативної тривожності, підвищення показників стресостійкості та гармонізацію самооцінки учасників. Надано методичні рекомендації для психологів щодо організації супроводу підлітків, які акцентують на важливості системної роботи з Я-концепцією та врахуванні гендерних особливостей реагування на стрес.
Загальні висновки підтверджують гіпотезу дослідження про те, що резильєнтність є відновлюваним ресурсом, рівень якого підвищується за умов адекватного психологічного супроводу. Розроблена програма є ефективним інструментом профілактики дезадаптації підлітків у воєнний час.
Опис
Ключові слова
стресостійкість, підлітковий вік, тривожність, я-концепція, психологічний тренінг, умови війни, stress resilience, adolescence, anxiety, self-concept, psychological training, wartime conditions
Бібліографічний опис
Полтавець Т. О. Психологічні особливості розвитку стресостійкості підлітків в умовах війни : дипломна робота ... магістра : 053 Психологія. Київ, 2025. 80 с.