Наукові підходи щодо еколого-економічного обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь на землях, що перебувають в оренді

Abstract

Актуальність теми магістерської кваліфікаційної роботи. Деградація ґрунтів – це світова проблема позаяк їх кількість сягає майже 25% усієї земної поверхні світу. На підставі проведених розрахунків щорічно планета втрачає 24 млрд тонн родючих ґрунтів. Якщо цей тренд триватиме, то до 2050 року 95% земної поверхні становитимуть деградовані ґрунти [1]. Що стосується України, то за оцінками ФАО 33% сільськогосподарських земель вже зазнали суттєвої деградації, а це на 13% більше, ніж було до повномасштабної війни рф проти України. Решта земель перебувають під загрозою деградації. Загалом економічний вплив екологічної кризи, спричиненої агропромисловим комплексом, може досягати близько 7-9 млрд доларів на рік. Ці дані вказують на необхідність впровадження більш сталих агропромислових практик для зменшення негативного впливу на довкілля. Негативний вплив агропромислового комплексу України на екологію підтверджується показниками, який наведено в цифровому еквіваленті: За даними міністерства аграрної політики та продовольства України, приблизно 13 млн гектарів орних земель піддаються ризику ерозії. Щорічні втрати гумусу (родючого шару ґрунту) складають близько 600-700 кг на гектар, що призводить до зниження врожайності на 30-40% [2]. Наведені дані вказують на те, що сучасне сільське господарство в Україні характеризується зростаючою роллю ведення господарської діяльності на умовах оренди. Обробіток цих земель, як правило, ведеться з використанням інтенсивних агротехнологій. В умовах високого попиту на агропродукцію та обмеженості природних ресурсів з’являється потреба у розробці науково обґрунтованих підходів до організації сівозмін і раціонального використання орендованих земель. Впорядкування цих земель на засадах еколого-економічної доцільності є ключовим елементом для забезпечення стійкості агросистем, збереження родючості ґрунтів та мінімізації негативного впливу на довкілля. Актуальність теми обумовлена необхідністю гармонізації економічних інтересів агровиробників із вимогами екологічної стабільності. Зокрема, недостатня увага до еколого-економічних аспектів організації сівозмін на орендованих землях може призвести до виснаження ґрунтів, зростання забур’яненості та зниження біологічної рівноваги в агроландшафтах. Науково обґрунтоване чергування культур з урахуванням природних умов і виробничих потреб дозволяє оптимізувати використання ґрунтових і кліматичних ресурсів, що сприяє підвищенню врожайності та збереженню екологічної рівноваги. Об’єктом дослідження є земельні ділянки, які перебувають в користуванні на умовах оренди для ведення фермерського господарства та розташовані на території Бершадської міської ради за межами с.Голдащівка та с.Кидрасівка Гайсинського району Вінницької області. Предмет дослідження – сукупність теоретичних, практичних і методологічних аспектів з питань ведення сівозмін на землях, що перебувають в оренді Мета дослідження - полягає в обґрунтуванні заходів оптимізації структури земель, підвищення ефективності землекористування та забезпечення його раціоналізації в сільськогосподарських підприємствах на основі дотримання сівозмін, їх моніторингу, екологізації виробничих технологій заснованих на інноваційних підходах. Для досягнення поставленої мети потрібно реалізувати такі завдання: 1) засвоїти теоретичні та методологічні основи по запровадженню сівозмін та впорядкуванню угідь суб’єктами господарювання землі в яких перебувають в оренді; 2) проаналізувати чинні нормативно-правові акти що забезпечують ведення сівозмін та впорядкування угідь на землях, що перебувають в оренді на відповідність сучасним вимогам; 3) запровадити науково-обґрунтовану сівозміну на землях що перебувають в користуванні на умовах оренди на території Бершадської міської ради Гайсинського району Вінницької області.; 4) удосконалити наукові підходи щодо еколого-економічного обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь на землях, що перебувають в оренді»; Матеріали і методи досліджень. Використано принципи історичної достовірності, об’єктивності та системності; загальнонаукові методи – аналіз, синтез, типологізацію; міждисциплінарні – структурно-системний; історичні – проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний та джерелознавчий. Аналіз досліджень і публікацій. Значна кількість праць наявна в науковій літературі в яких доведено високу ефективність оптимального розміщення та співвідношення сільськогосподарських культур у сівозмінах, що сприяє підвищенню обсягів продукції при зменшенні витрат на один гектар сівозмінної площі. Зокрема, у науковій праці «Сівозміни у землеробстві України» за редакцією В. Ф. Сайка, П. І. Бойка, вчені переконливо довели, що науково обґрунтована сівозміна є основою землеробства, запорукою його стабільності, оскільки істотно впливає на водний, поживний, біологічний режими ґрунту, швидкість детоксикації шкідливих речовин, що надходять у ґрунт за його сільськогосподарського використання [3]. М.В. Войтовик досліджував продуктивність короткоротаційних сівозмін на типових чорноземах акцентуючи увагу на органо-мінеральній системі удобрення. Він довів переваги полицево-безполицевого обробітку ґрунту як ефективного агротехнічного заходу при впровадженні таких сівозмін [4]. Ю.В. Мащенко, Г.А. Кулик, Н.М. Трикіна, В.О. Малаховська провели дослідження спрямовані на визначення впливу систем удобрення та біопрепаратів на рівень урожайності озимої пшениці в коротко ротаційних степового регіону. Встановлено, що найбільша урожайність озимої пшениці (5,93 т/га) досягалася при вирощуванні після сої з використанням органо-мінеральної системи удобрення та обробки насіння біопрепаратом [5]. У своїх дослідженнях О.С. Дорош, Й.М. Дорош, І.П. Купріянчик, Є.В. Бутенко, Р.А. Харитоненко надали економічний та математичний опис взаємозв’язку між продуктивним потенціалом ґрунтів, їх якісними характеристиками, впливом ерозійних процесів та рівнем врожайності зернових культур. Ними також проаналізовано вплив деградаційних процесів на зниження продуктивності ґрунтів та здійснено розрахунок виробничо-економічних збитків, спричинених зменшенням продуктивного потенціалу сільськогосподарських угідь, що дозволяє глибше зрозуміти економічні наслідки втрат родючості та обґрунтувати заходи з відновлення земельних ресурсів [6]. Наукова новизна магістерської кваліфікаційної роботи. Запропоновано інноваційну методику розробки сівозмін для орендованих земель, в основу якої інтегровано дані агроекологічного моніторингу та прогнозування впливу технологій обробітку на стан ґрунтів. Наведено рекомендації щодо удосконалення нормативно-правових актів спрямовані на гармонізацію економічних інтересів агровиробників із екологічними вимогами, що сприятиме сталому розвитку агросектора. Практичне значення отриманих результатів. Запропоновані науково-обґрунтовані заходи з впровадження сівозмін і раціоналізації структури угідь можуть в подальшому використовуватися господарствами для підвищення продуктивності орендованих земель. Результати дослідження можуть бути впроваджені у навчальний процес для підготовки фахівців у сфері землекористування, екології та аграрної економіки. Структура роботи. Магістерська кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів та висновків. Обсяг сторінок – 80, містить 4 рисунки, 12 таблиць, 35 використаних джерел.