Обгрунтування параметрів тягово-довантажувального пристрою до тракторного прицепу

Abstract

Витрати праці та коштів на транспортні роботи становлять близько 40 % від загальних при вирощуванні сільськогосподарських культур [2, 3]. Питома вага перевезень тракторним транспортом становить 50…60 % загального обсягу внутрішньогосподарських перевезень. Найбільшого поширення порівняно з сідельною та напівпричіпною схемою компонування тракторних транспортних агрегатів набула причіпна, вона відрізняється простотою агрегатування і не залежить від конструкції ходової та несучої частини трактора. Недоліком причіпної схеми агрегату є його низькі зчіпні властивості, що дозволяє досягти високого ступеня завантаження двигуна трактора. Це особливо помітно при постійно зростаючій потужності двигунів тракторів, ступінь завантаження якої транспортних роботах вбирається у 75 % [3]. Тому велике народногосподарське значення набуває підвищення ефективності використання причіпних тракторних транспортних агрегатів (ТТА), для чого треба вдосконалити тягово-довантажувальний пристрій (ТДП) та дослідити розподіл ваги агрегату, оснащеного удосконаленим ТДП, за його опорами. В результаті аналізу літературних джерел встановлено o, що пропоновані технічні рішення щодо передачі частини ваги причепа на причіпний пристрій трактора малоефективні через небезпеку погіршення керованості, необхідності зміни або включення додаткових вузлів до гідроначіпки трактора або дишлу причепа, відсутності можливості регулювання перерозподілу частини ваги причепа на гідро. Таким чином, усунення вищезазначених недоліків можливе при розробці нового технічного рішення з довантаження трактора з боку причепа, де сила опору пересування причепа буде використовуватися як довантажувальна.