Удосконалення роботи станції технічного обслуговування методами дослідження операцій

Abstract

Актуальність дослідження. У теперішніх обставинах інтенсивного прогресу автомобільного транспорту та суворої конкурентної боротьби на ринку сервісних послуг продуктивність діяльності станцій технічного обслуговування (СТО) прямо пов'язана зі швидкістю, якістю та координацією виробничих фаз. СТО за своєю природою постають складними багатоканальними розімкненими системами масового обслуговування (СМО), де вхідний потік замовлень і тривалість їхнього опрацювання мають випадковий характер. Нераціональний розподіл наявних ресурсів, брак науково обґрунтованого регулювання праці та недосконалість технологічних маршрутів зумовлюють появу двох протилежних негативних факторів: тривалого перебування замовників у чергах (що спричиняє втрату доходів і зниження прихильності) або довготривалого простою устаткування й співробітників у періоди падіння навантаження. Впровадження класичних підходів до вивчення праці у поєднанні з математичним апаратом теорії масового обслуговування надає можливість знайти оптимальний комерційний та технологічний баланс. Оптимізація кількості робочих постів, зведення до мінімуму часових втрат і нарощування пропускної спроможності підприємства без залучення надмірних капіталовкладень роблять обрану тематику дипломного проєкту надзвичайно значущою для сучасної транспортної галузі. Ступінь дослідження проблеми. Питаннями моделювання, аналізу та вдосконалення систем масового обслуговування займалися такі видатні науковці, як А. Кранц, О. Хінчин, Б. Гнєденко, Є. Лебєдєв та інші. Проте, попри глибоку теоретичну базу, під час практичного впровадження моделей СМО для конкретних підприємств автосервісу виникає необхідність урахування специфічних локальних чинників: нерівномірності потоку автомобілів залежно від сезону чи часу доби, багатоетапності процесів (діагностика, ремонт) та ергономічних параметрах робочих місць. Вивчення способів поєднання теоретичних моделей ТМО з прикладним аналізом трудових процесів на рівні окремої СТО вимагає додаткового деталізування й адаптування. Метою дипломної роботи є підвищення продуктивності функціонування станції технічного обслуговування автомобілів шляхом оптимізації її параметрів і виробничих процесів на засадах інтегрованого застосування підходів дослідження праці та теорії масового обслуговування. Для виконання поставленої мети було окреслено та вирішено такі задачі: -Вивчити теоретичні аспекти, класифікаційні ознаки та критерії результативності функціонування розімкнених систем масового обслуговування. -Проаналізувати техніко-економічні показники діяльності досліджуваного підприємства СТО та структуру його технологічних процесів. -Здійснити хронометражні заміри та фотографію робочого дня для з'ясування реальних параметрів вхідного потоку замовлень та інтенсивності обслуговування. -Сформувати математичну модель СТО як багатоканальної СМО та обчислити її ключові операційні характеристики (ймовірність відхилення, середню довжину черги, час очікування). -Скласти комплекс організаційно-технічних рішень щодо оптимізації праці й кількості обслуговуючих постів, а також оцінити їхній фінансовий, виробничий і соціальний ефект. Об'єкт дослідження процес виробничо-господарської діяльності станції технічного обслуговування автомобілів як розімкненої системи масового обслуговування. Предмет дослідження комплекс прийомів та методів теорії масового обслуговування, спрямованих на вдосконалення роботи станції технічного обслуговування. Методологічну основу роботи становлять підходи системного аналізу, теорії масового обслуговування (математичне моделювання марківських процесів), інструменти дослідження та нормування праці (хронометраж, фотографія робочого часу), а також методи математичної статистики для обробки експериментальних даних і техніко-економічного аналізу. Інформаційна база дослідження. Інформаційним та джерельним підґрунтям дипломного проєкту слугували: наукові праці фахівців у сфері транспортних технологій та теорії СМО, нормативно-технічна документація з експлуатації та обслуговування ТЗ, статистичні й фінансові звітні дані досліджуваної СТО, а також результати власних натурних спостережень, вимірювань та фотохронометражних, виконаних безпосередньо на підприємстві.