Управління продуктивністю пшениці озимої залежно від елементів технології вирощування

Abstract

Дана робота написана на 54 сторінках машинописного тексту, містить 11 таблиць, 5 рисунків. Список використаних літературних джерел включає найменування. Тема роботи: «Управління продуктивністю пшениці озимої залежно від елементів технології вирощування» Мета досліджень – встановити зміни агрофізичних показників чорнозему звичайного, ефективність використання вологи рослинами та їх вплив на урожайність рослин пшениці озимої залежно від основного обробітку ґрунту. Об’єкт дослідження – процес зміни показників родючості ґрунту, формування врожайності рослин пшениці озимої та якості зерна культури залежно від основного обробітку ґрунту. Предмет дослідження – чорнозем типовий, пшениця озима, обробіток ґрунту, економічна ефективність вирощування пшениці озимої. У першому розділі магістерської кваліфікаційної роботи «Сучасний стан вивчення питання вирощування пшениці озимої» (огляд наукової літератури), надано стислий огляд вітчизняної та зарубіжної наукової літератури на дану тему. У другому розділі «Місце, умови та методика проведення досліджень» виконано аналіз ґрунтових та кліматичних умов у зоні проведення досліджень, а також представлено схему досліду та методику проведення польових і лабораторних досліджень. У третьому розділі «Результати експериментальних досліджень» наведено результати досліджень, які свідчать про те, що на час відновлення вегетації пшениці озимої найвищі запаси продуктивної вологи у 0–50 см шарі ґрунту констатовано у варіанті проведення мілкого дискового обробітку на 10–12 см (131 мм) що на 10,1 % вище ніж у контрольному варіанті (полицевий обробіток ґрунту (оранка на 18-20 см) Задовільний, проте неоднаковий, рівень волого забезпечення активного кореневмісного 0–50 см шару на час збирання пшениці озимої становив за найнижчого у варіанті з проведенням чизелювання (66 мм), що на 13,1 % менше чим за полицевого обробітку (контроль), хоча істотного впливу на процеси формування рослин пшениці озимої не виявлено, а в кінцевому результаті і на фактичну врожайність культури. Встановлено закономірності поширення сегетальної рослинності у посівах пшениці озимої залежно від застосування різних способів обробітку ґрунту, які засвідчують, що найнижчий рівень забур’яненості посівів пшениці озимої відмічено у варіанті безполицевого мілкого дискового обробітку на 10–12 см. Проведення полицевого обробітку ґрунту (оранка на 18-20 см) забезпечило зниження забур’яненості до рівня 23 шт./м2. Найвищу урожайність пшениці озимої (найвищу урожайність пшениці озимої (5,67 т/га) отримано за проведення безполицевого способу основного обробітку ґрунту (дискування на 10-12 см), що на 12,3 % перевищувало контрольний варіант з проведенням оранки на 18-20 см. Найефективнішим виявився безполицевий обробіток ґрунту (дискування на 10-12 см) де показник умовно чистого прибутку становив 19,2 тисяч гривень на гектар за рентабельності 66,2 %. На основі наших досліджень сформулювати висновки та пропозиції виробництву.