Програмне забезпечення системи з мікросервісною архітектурою для маркетплейсів

Abstract

Пояснювальна записка складається зі вступу, чотирьох розділів основної частини, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг — близько 75 сторінок основного тексту. Список використаних джерел містить 32 найменування. У першому розділі виконано аналіз предметної області: розглянуто сутність та класифікацію електронних маркетплейсів, побудовано моделі предметної області в нотації UML, проведено огляд існуючих рішень з порівняльним аналізом, сформульовано постановку задачі. У другому розділі описано проектування інформаційного забезпечення: побудовано логічну модель даних, обґрунтовано вибір комбінації СУБД у моделі поліглот-персистентності, наведено фізичну структуру баз даних кожного мікросервісу. У третьому розділі описано розробку програмного забезпечення: архітектуру системи з декомпозицією на мікросервіси, UML-діаграми класів, кооперацій, пакетів та компонентів, вибір інструментарію та реалізацію ключових модулів. У четвертому розділі наведено відомості щодо тестування системи, вимоги до апаратного та програмного забезпечення, а також порядок розгортання системи на платформі Kubernetes. Окремої уваги заслуговує економічна сторона мікросервісної архітектури. Перехід від моноліту до мікросервісів вимагає значних інвестицій у DevOps-інфраструктуру, навчання команди та переробку процесів розробки. За оцінками авторитетних джерел, мінімальний розмір команди, для якої виправдовується мікросервісний підхід, складає 15-20 інженерів. Для менших команд складність розподіленої системи може перевищити вигоди від можливості незалежного масштабування. Тому при ухваленні рішення про застосування мікросервісної архітектури необхідно враховувати не лише технічні, але й організаційні фактори. У контексті бакалаврської кваліфікаційної роботи мікросервісний підхід обраний з кількох міркувань. По-перше, маркетплейс є саме тим класом систем, для яких мікросервіси є природним вибором. По-друге, демонстрація реалізації повноцінної мікросервісної системи є цінною з академічної точки зору — вона дозволяє студенту опанувати ширший набір технологій та архітектурних патернів, ніж монолітний підхід. По-третє, мікросервісна архітектура є галузевим стандартом для нових проектів електронної комерції — отже, отримані навички безпосередньо корисні у подальшій професійній діяльності. Сучасний стан розвитку мікросервісних технологій характеризується зрілістю основних компонентів та усталеною екосистемою. Платформа Kubernetes стала де-факто стандартом оркестрації, докер-образи — стандартом упакування. Розгорнута інфраструктура (хмарні провайдери, керовані Kubernetes-кластери, керовані бази даних) робить розгортання мікросервісної системи доступним навіть невеликим командам. Це створює сприятливі умови для практичної реалізації мікросервісних систем у межах академічних та комерційних проектів.