Перспективи формування локальної екомережі Рівненської області та її значення для регіону

Abstract

Сучасний стан екосистем потребує особливої уваги, враховуючи в зростаючий антропогенний тиск, зміну клімату та втрату біорізноманіття. Збереження природних територій та підтримка екологічної стабільності є важливими завданнями, які можуть бути досягнуті шляхом створення екомереж. Екомережі об’єднують природоохоронні території, коридори для міграції видів та буферні зони, надаючи можливості для збереження різноманіття що забезпечуючи цілісність природного середовища, дає можливість зберегти різноманітність екосистем і сприяючи стійкості екологічних процесів. Рівненська область має унікальні природні ресурси, зокрема ліси, болота, луки та водно-болотні угіддя, які є середовищем існування для багатьох рідкісних та зникаючих видів флори і фауни. Національний природний парк “Пуща Радзівіла” займає важливе місце в природно-заповідному фонді області та потребує системного підходу до збереження природного середовища. Формування екомережі на території парку створює умови для підтримки біорізноманіття, забезпечує екологічні зв’язки між різними ділянками і сприяє стабільності екосистем. Метою даного дослідження є аналіз сучасного стану розвитку екомережі на території НПП “Пуща Радзівіла” та визначення потенційних місцевих локацій, які можуть бути включені до її складу. Реалізація цього дослідження передбачає збір, систематизацію та аналіз даних про природний фонд парку, визначення ключових природних зон, розробку екологічних коридорів та буферних територій, які забезпечать природний зв’язок між окремими ділянками. Актуальність роботи обумовлена необхідністю збереження природного середовища Рівненщини та потребою у формуванні регіональної екомережі, яка відповідає європейським стандартам. Завдяки цьому дослідженню можливим стане формування цілісної мережі природоохоронних територій на рівні області, що дозволить підвищити екологічну стабільність та сприяти збереженню природних ресурсів. Таким чином, створення та розвиток екологічної мережі на території НПП “Пуща Радзівіла” є важливим кроком для забезпечення стійкості природних процесів і сталого розвитку регіону, а також сприяє інтеграції до національної та міжнародної екологічної мережі. Актуальність теми дослідження. У сучасних умовах, коли питання збереження біорізноманіття та раціонального використання природних ресурсів стають дедалі важливішими, створення регіональних екологічних мереж є одним із ключових елементів сталого розвитку. Для Рівненської області це питання має особливу актуальність через багатство природних ресурсів та значний потенціал природно-заповідного фонду, який потребує збереження та належного використання. У зв’язку з цим дослідження локальної екомережі Рівненської області, аналіз її поточного стану та перспектив розширення є важливим для забезпечення екологічної рівноваги та сталого розвитку регіону. Мета роботи: аналіз сучасного стану розвитку екомережі Рівненської області та розробка пропозицій щодо включення нових місцевих локацій для її розширення. Завдання роботи: - проаналізувати існуючу екомережу Рівненської області та визначити її основні компоненти; - оцінити екологічний стан регіону, зокрема стан природних ландшафтів, водних ресурсів та біорізноманіття; - провести аналіз червонокнижних видів фауни і флори Рівненської області; - запропонувати нові локації для включення до екомережі та обґрунтувати їх природоохоронну значимість; - визначити екологічні проблеми та загрози для існуючої екомережі. 5 Об’єкт дослідження: аналіз природних територій та територій ПЗФ Рівненської області та екологічна мережа Національного природного парку “Пуща Радзівіла”. Предмет дослідження: особливості створення екологічної мережі на території НПП “Пуща Радзівіла” та філії «Рокитнівського лісового господарства», зокрема розробка коридорів для міграції видів і зон для збереження природи. Методи дослідження: робота базується на комплексному використанні картографічного, фізико-географічного, системного підходів, які включають аналіз існуючих природоохоронних територій, картографічних даних, літературних і польових досліджень, а також на законодавчій базі щодо охорони природи. Інформаційною базою слугують дані Державної служби статистики України, Головного управління статистики у Рівненській області, Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації. Були використанні такі джерела інформації для написання магістерської роботи: наукові монографії, періодичні видання, статистичні матеріали, інтернет-ресурси, географічні карти та атласи.