Формування пізнавальної активності здобувачів освіти магістерського рівня

Abstract

Магістерська робота: 103 с., 14 таблиць, 23 рисунки, використаних джерел - 75 найменувань, 6 додатків. Основний текст роботи викладено на 72 сторінках. Мета: вивченя та обґрунтування теоретичних і практичних засад формування пізнавальної активності у здобувачів освіти магістерського рівня. Об'єкт дослідження – освітній процес здобувачів освіти на магістерському рівні в сучасних умовах. Предмет дослідження – педагогічні умови, методи і технології, які сприяють формуванню пізнавальної активності здобувачів освіти магістерського рівня. Методи дослідження: теоретичні та емпіричні. У першому розділі нашого дослідження ми здійснили аналіз поняття «пізнавальна активність» у педагогічній та психологічній літературі. Основною метою було виявити різні підходи та погляди, представлені в наукових працях із цієї теми, а також дослідити теоретичні засади, що лежать в основі формування пізнавальної активності студентів магістерського рівня. Ми звернулися до фундаментальних наукових джерел у галузі педагогіки, психології та філософії, що допомогло нам сформулювати обґрунтовані основи дослідження. Зібрані емпіричні дані стали базою для всебічного аналізу рівня розвитку пізнавальної активності здобувачів освіти магістерського рівня. Використання таких методів, як опитування, тестування та педагогічні експерименти, дозволило оцінити рівень зацікавленості студентів у навчанні та виявити чинники, що впливають на розвиток цієї характеристики. Статистичні методи аналізу результатів дослідження дали змогу здійснити перевірку достовірності отриманих даних, а також виділити закономірності у формуванні пізнавальної активності. Перший розділ містить аналіз основних теоретичних аспектів теми, таких як визначення поняття «пізнавальна активність» і його значення для освітнього процесу, а також специфіку цього феномену серед здобувачів освіти магістерського рівня. Особливу увагу приділено аналізу зарубіжного досвіду формування пізнавальної активності у студентів магістерських програм, що дало змогу інтегрувати корисні методики та підходи. У другому розділі нашої роботи ми зосередилися на організації освітнього простору, який сприяє підвищенню пізнавальної активності студентів магістратури. Ми проаналізували, як використання інформаційно- комунікаційних технологій та активна викладацька взаємодія можуть стимулювати пізнавальну діяльність студентів. Крім того, розглянуто різні форми й методи організації навчального процесу, що сприяють розвитку дослідницьких навичок і самостійного мислення у здобувачів освіти магістерського рівня. Третій розділ присвячено емпіричному дослідженню. Було проведено анкетування та тестування студентів для виявлення рівня їхньої пізнавальної активності та факторів, які впливають на її розвиток. Аналіз отриманих результатів дав змогу визначити сильні та слабкі сторони пізнавальної активності студентів, а також розробити методичні рекомендації для викладачів. Це дозволяє не лише підвищити рівень інтересу студентів до навчання, а й сприяє розвитку їхнього дослідницького потенціалу та самостійності. Завершуючи нашу роботу, ми підсумували отримані теоретичні та практичні результати щодо формування пізнавальної активності здобувачів освіти магістерського рівня, виділили ключові аспекти для їх подальшого використання в освітньому процесі й наголосили на важливості підтримки та розвитку пізнавальної активності для досягнення високих результатів у навчанні та професійному становленні. Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження було представлено у тезах для міжнародної конференції Education and science in the face of challenges and threats. The contribution of young scientists to sustainable development» («освіта і наука в умовах викликів і загроз. Внесок молодих вчених в сталий розвиток») - Використання інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні пізнавальної активності здобувачів освіти магістерського рівня.