Мікросателітний аналіз популяцій качок з різним рівнем яєчної продуктивності

Abstract

У статті наведені результати досліджень генетичної структури чотирьох дослідних груп качок породи Шаосінь з різною масою яйця. На основі аналізу мікросателітних локусів було встановлено, що тварини, які є носіями індивідуальних алелей локусу APL80, мають високий рівень гетерозиготності. Серед семи досліджених мікросателітних локусів встановлено, що мономорфним був лише один – APL83. Показники гомозигот та гетерозигот коливались залежно від групи та локусу. У досліджених групах фактична гетерозиготність коливалась від 0,333 (група І, APL79) до 0,7 (група ІІІ, APL23). Показник очікуваної гетерозиготності був найвищим у локусі APL23 (0,625-0,866). В результаті аналізу індексу поліморфності найбільшим показник був для локусу APL23. У середньому у кожній групі кількість гетерозигот, коливалася залежно від групи від 66 до 68 %. Виявлено, що зі збільшенням особин з генотипом 101, середній показник маси яйця у групі від І групи (0,413) до IV (0,5) зростає. Отримані результати свідчать про перспективне використання цього локусу для пошуку пов’язаного з ним гена-кандидата, поліморфізм якого пов’язаний з масою яйця.