Формування професійної компетентності майбутніх педагогів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін

Abstract

Магістерська робота на тему «Формування професійної компетентності майбутніх педагогів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін» складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Обсяг магістерської кваліфікаційної роботи 123 сторінки, у списку використаних джерел наведено 77 найменувань. У роботі подано 4 таблиці та 7 рисунків. У вступі до магістерської роботи визначені актуальність, мета, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження, теоретична цінність, практичне значення дослідження, структура магістерської роботи. У першому розділі роботи «Формування професійної компетентності майбутнього педагога у науковій літературі» встановлено, що педагогічна реальність є об'єктом всебічного вивчення – методологічного, теоретичного та прикладного. Це дало можливість її описати за допомогою наукових, технологічних та практичних знань:. Процес трансформації педагогічної реальності у відповідності з цілями навчання та виховання має багаторівневий характер. Кожен рівень педагогічної діяльності потребує відповідного знання та підходів. Інтеграція антропологічного, системно-діяльнісного та соціокультурного підходів дозволяє створити освітню систему, яка сприятиме формуванню професійної компетентності майбутнього педагога. У другому розділі магістерської роботи «Роль гуманітарних дисциплін у формуванні професійної компетентності майбутнього педагога» було проаналізовано підходи до формування професійної компетентності майбутнього педагога. Аналіз показав, що для розуміння педагогічної реальності та вирішення професійних завдань у процесі вивчення гуманітарних дисциплін необхідно використовувати методи, які активізують як розумову, так і емоційну сферу студента. Це включає навчальні матеріали, що викликають емоційний відгук, і процеси співпереживання, які допомагають майбутньому вчителю краще вирішувати професійні задачі. Дослідження підтверджують, що подача гуманітарного матеріалу стає більш ефективною, коли вона представлена як раціонально, так і образно, наприклад, у вигляді схем і моделей, які полегшують сприйняття та розуміння. Гуманітарні дисципліни, окрім виховних та освітніх функцій, можуть стати основою для формування професійних навичок, якщо вони включатимуть соціальний та професійний досвід студентів. Це вимагає, щоб навчальний процес будувався логічно, з акцентом на розуміння природи педагогічних процесів, що стає можливим при систематичному підході до структури освіти. У третьому розділі магістерської роботи «Змістові та методичні аспекти формування професійної компетентності студентів в процесі вивчення гуманітарних дисциплін» підведено підсумки дослідницької роботи. Дослідно-експериментальна робота була спрямована на апробацію моделі формування професійної компетентності майбутнього педагога щодо гуманітарних дисциплін в освітньому процесі освітнього закладу. Логіка реалізації розробленої моделі передбачала системне структурування навчального гуманітарного матеріалу на засадах теорії змістовного узагальнення, фундаменталізації та професіоналізації освіти. Як педагогічна технологія обрана технологія, що відповідає принципам діяльнісного підходу, оскільки відповідає запропонованій дидактиці побудови освітнього процесу та логіці формування компетенцій. Контрольні зрізи, проведені перед початком формуючого експерименту, не показали суттєвих відмінностей у контрольних та експериментальних групах. Експериментальні дані розподілилися таким чином: репродуктивний рівень професійних компетенцій мають 35% студентів; репродуктивно-творчий – 44,3% студентів; творчо-репродуктивний – 17,7%; творчий – 2,9% студентів коледжів. У ході дослідно-експериментальної роботи студенти контрольних груп продовжували заняття в умовах традиційного освітнього процесу, тоді як в експериментальних групах було реалізовано розроблену модель формування професійної компетентності майбутнього педагога у процесі вивчення гуманітарних дисциплін, вибудувану відповідно до логіки розвитку педагогічної діяльності та виділених педагогічних умов формування професійних компетенцій. Структура навчального матеріалу та методика проведення занять спрямовувала діяльність студентів не стільки на його засвоєння, скільки на пошук та виявлення теоретичної основи знань дисципліни в цілому, її змістовного розділу чи окремої теми, що дозволило насамперед знайомити студентів із загальними закономірностями, а потім розглядати приватні випадки їхнього прояву. Визначення як фундаментальної одиниці дисципліни гуманітарного циклу «Основи філософських знань» категорії буття дозволило у змісті освіти виділити інваріантну структуру, яка, поступово ускладнюючись, розгортається по спіралі від загального до приватного, а потім проникає в сутність буття за допомогою прояву його найважливіших компонентів на конкретно ситуаціях, усвідомлюючи наявність внутрішніх зв'язків між об'єктами та процесами досліджуваної дійсності. Подання гуманітарних знань з використанням засобів раціональної та образної презентації, що реалізується у формі фреймів, дозволило посилити традиційну практику викладання гуманітарних дисциплін у системі освітнього закладу образним структуруванням їх змісту. Структурування навчального гуманітарного знання здійснювалося за допомогою фреймових схем, які використовувалися як засіб додаткової наочної презентації навчального матеріалу, а також як спосіб концентрації уваги майбутніх учителів на вузлових, ключових поняттях, суттєвих ознаках системи, що вивчається. Фреймові схеми конструювалися відповідно до логіки системного аналізу, що включає етапи цілісного сприйняття предмета, що вивчається, виявлення його структурних елементів і форм їх взаємодії, формулювання нового знання. Використання фреймових схем як форму структурування змісту освіти зумовило ефективну інтеріоризацію елементів педагогічної діяльності. Результати формуювального експерименту показали кількісні та якісні зміни у співвідношенні рівнів сформованості компонентів професійної компетентності студентів експериментальних та контрольних груп. Результати дослідно-експериментальної роботи показують, що 8,6% студентів експериментальних груп мають творчий рівень сформованих компонентів професійної компетентності, тоді як у контрольних групах аналогічного рівня досягли 4,1% студентів; творчо-репродуктивний рівень демонструють 40,4% студентів експериментальних груп при 28,6% студентів у контрольних групах, репродуктивно-творчий рівень – 37,4% студентів експериментальних груп та 41,6% студентів контрольних груп, репродуктивний – відповідно 14,2% та 25,2% студентів. Загалом дослідно-експериментальна робота показала успішну апробацію розробленої моделі формування професійної компетентності майбутнього педагога щодо гуманітарних дисциплін у освітньому закладі. Порівняльний аналіз традиційної та експериментальної практики дозволив констатувати ефективність реалізації виділених педагогічних умов формування професійної компетентності майбутнього педагога щодо гуманітарних дисциплін за умов специфіки основних освітніх програм середньої професійної освіти. Зафіксовано суттєву відмінність у показниках рівня сформованості професійних компетенцій у студентів контрольних та експериментальних груп, що підтверджує нашу ідею щодо можливості використання дидактичного потенціалу дисциплін загального гуманітарного та соціально-економічного циклу у формуванні професійних компетенцій. У загальних висновках підведено підсумки роботи.