Жанрова типологія воєнного репортажу: діахронно-синхронний вимір

Abstract

Репортаж вважається одним з найпопулярніших жанрів журналістики. Саме завдяки цьому найоперативнішому жанру з’являється можливість глибше створювати журналістські матеріали, які не тільки змістовно та швидко передають актуальну інформацію, а й суттєво впливають на громадську думку. Таким чином, репортаж виконує важливу роль в сучасному суспільстві і продовжує привертати увагу різних дослідників. Особливо, якщо мова йде про воєнний репортаж бо саме він відображає складний і найболючіший аспект людського досвіду. Слід зауважити й те, що воєнний репортаж має власну історію розвитку, що віддзеркалює зміну підходів до війни, її сприйняття та висвітлення в медіа. Таким чином, діахронно-синхронний аналіз воєнного репортажу дозволяє виявити еволюцію жанру, його стилістичні та змістовні особливості на різних етапах історії. Стан і ступінь розробки проблеми. Роботи, в яких порушувалися поняття репортажу, з'явилися у багатьох теоретичних дослідженнях. Мистецтво репортажу вивчали А.Лісневська та Т.Коженовська, В.Гоян, О.Чернецька, І.Михайлін, Л.Шутяк, І.Прокопенко та інші. Роботу журналіста під час війни досліджували І.Земляна, О.Романюк, С.Кость, С.Томпсон, Е.Білс, Дж.Браян, О.Бикова та інші. Протягом останніх років тему війни та особливості її висвітлення у медіа України та в провідних медіа світу досліджують й самі журналісти. Наприклад, «Що писали ЗМІ світу про війну РФ в Україні» М. Поліщук, «Як іноземні ЗМІ висвітлюють війну росії в Україні та що ми маємо їм донести» Н.Кур’яти. Але комплексного дослідження сучасних медіа та визначення жанрової типології воєнного репортажу з урахуванням діахронного (історичного розвитку) та синхронного (сучасного стану) вимірів не було знайдено. Тому, на нашу думку, тема залишається актуальною і потребує подальшого дослідження У цьому контексті було досліджено технологічні досягнення та особливості еволюції воєнної журналістики в період 1991-2024 рр. Для проведення дослідження було звернено до інтернет-джерел та досліджень, які були опубліковані у період з 1991 по 2024 рік. Метою наукової роботи є дослідження сучасних медіа та визначення жанрової типології воєнного репортажу з урахуванням діахронного (історичного розвитку) та синхронного (сучасного стану) вимірів. Для досягнення даної мети були поставлені такі завдання: – з’ясувати особливості жанру «воєнний репортаж» та його типологію; – визначити основні історичні кроки воєнної журналістики в Україні; – з’ясувати особливості сучасної воєнної журналістики України, її іновації; – з’ясувати принципи трансформацій виразних засобів жанру «воєнний репортаж»; – запропонувати можливі перспективні шляхи новацій при підготовці «воєнний репортаж» в Україні. Об'єктом дослідження є медіа України. Предметом дослідження є воєнний репортаж, його жанрова типологія у різні історичні періоди розвитку України. Метод і методологія проведеної роботи. У першому розділі роботи було застосовано теоретичний аналіз попередніх досліджень, у тому числі підручники, наукові та журналістські статті. Порівняльний аналіз у практичній частині розділу було використано для дослідження репортажних матеріалів у різних типах жанру та у різний період розвитку, щоб виявити особливості та певні аспекти трансформацій. У практичній частині також застосовано метод моніторингу та аналізу контенту інтернет-медіа, дослідження їх історичного контексту формування, порівняльний метод для порівняння матеріалів за різні роки, метод синтезу та узагальнення використано для формування загальних висновків та висновків до розділів. Наукова новизна полягає в наступному: 1) У роботі здійснено комплексний аналіз жанру «воєнний репортаж» в Україні, що охоплює як діахронний, так і синхронний вимір. Це дозволяє виявити еволюцію жанру з плином часу та його сучасні характеристики. 2) Жанрова типологія: визначено типологію воєнного репортажу, що допомагає більш точно класифікувати різні види воєнних репортажів за їх стилістичними та тематичними ознаками. 3) Рекомендації: на основі проведеного дослідження сформульовано практичні рекомендації щодо створення більш високоякісних воєнних репортажів, що враховують як історичні традиції, так і сучасні вимоги аудиторії. Таким чином, ця дипломна робота робить значний внесок у розвиток теорії та практики журналістики, зокрема в області воєнного репортажу, пропонуючи нові підходи до аналізу та класифікації цього жанру. Практична значення одержаних результатів полягає у наступному: висновки і рекомендації, що містяться в роботі, можуть бути використані в подальших дослідженнях; журналістами для підвищення якості своїх матеріалів або для покращення медіаграмотності серед громадськості. Структура роботи. Виходячи з поставлених завдань, структура роботи буде включати три основних розділів, що охоплюють історію розвитку воєнного репортажу, аналіз жанрових характеристик у різні періоди, а також сучасний стан та перспективи розвитку цього жанру. Отже, структура роботи складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків та списку використаних джерел (78 джерел). Загальний обсяг роботи – 100 сторінок. В першому розділі було розглянуто теоретичну основу, а саме специфіку жанру «репортаж» та жанрові типи репортажу. Другий розділ присвячений історії розвитку воєнної журналістики в Україні, його іноваціям у медійному дискурсі та відповідному дослідженню в ЗМІ. Третій розділ надає перспективні шляхи подальшого розвитку воєнного репортажу у ЗМІ України під час висвітлення епізодів війни.