Динаміка чисельності популяцій комах-фітофагів та їх біологічні особливості у посівах часнику

Abstract

Актуальність. Часник є цінною овочевою культурою, що має високу харчову, лікувальну та економічну цінність. Його вирощування набуває дедалі більшого значення в умовах інтенсифікації сільського господарства, а також зростаючого попиту на екологічно чисту продукцію. Однак однією з головних перешкод для отримання стабільного та якісного врожаю є шкідлива дія комплексу комах-фітофагів, серед яких найбільш шкодочиними вважаються цибулева муха (Delia antiqua), трипси, моль та інші види. Їхня активність не лише знижує кількісні показники врожаю, а й суттєво впливає на його товарну якість [23, 27]. Через зміни клімату, широке застосування агрохімікатів та порушення сівозмін спостерігається зміщення термінів розвитку шкідників, їх чисельність і поширення можуть значно варіюватися. У зв’язку з цим виникає потреба у регулярному моніторингу фітофагів, вивченні особливостей їх розвитку у конкретних агроценозах та створенні адаптованих до локальних умов систем захисту рослин. Це забезпечить зниження екологічного навантаження та покращення економічної ефективності виробництва. Метою досліджень було вивчити динаміку чисельності основних видів комах-фітофагів на посівах часнику та встановити їх біологічні особливості з метою розробки ефективних заходів контролю. Об’єкт дослідження: популяції комах-фітофагів, що заселяють посіви часнику у відкритому ґрунті. Предмет дослідження: біологічні особливості, видова структура та динаміка чисельності шкідливих комах-фітофагів у агроценозах часнику. Методи дослідження. Під час досліджень у бакалаврській роботі використовувались загальноприйняті методи у галузі ентомології та захисті рослин. Зокрема, проводились польові обліки (візуальні спостереження, ловилки, феромонні пастки), лабораторний аналіз (ідентифікація видів, спостереження за фенофазами) та статистичні методи для аналізу динаміки чисельності. Завдання дослідження: 5.Визначити видову структуру комах-фітофагів у посівах часнику. 6.Вивчити сезонну динаміку чисельності основних шкідників. 7.Дослідити біологічні особливості найбільш шкодочинних видів. 8.Надати рекомендації щодо інтегрованого захисту посівів. Робота має чітку структурну побудову, що включає 4 розділи, які послідовно розкривають основні етапи дослідження відповідно до поставленої мети та завдань. У тексті наведено 10 рисунків, що відображають ключові положення та ілюструють результати аналізу, а також 9 таблиць, які систематизують кількісні та якісні показники. Науково-теоретичне підґрунтя дослідження сформовано на основі 70 джерел, до яких належать спеціалізована література, нормативні документи та актуальні публікації.