Встановлення меж частини земельних ділянок, що перебувають у суборенді або сервітуті для лінійних комунікацій (на прикладі ділянки ННЦ «Інститут землеробства НААН України)

Abstract

В умовах реформування земельних відносин в Україні раціональне та юридично визначене використання земельних ресурсів вимагає чіткого просторового визначення об’єктів землекористування. Мова йде про об’єкти, які використовуються частково — у межах суборенди або сервітуту. Особливо це стосується розміщення лінійних комунікацій (інженерних мереж, кабельних трас, трубопроводів тощо), що в більшості випадків проходять територіями різних землекористувачів чи власників. Ефективним механізмом правового врегулювання цих відносин є встановлення меж частини земельної ділянки, що надається у суборенду або сервітут. Її просторові параметри відображаються у відповідній технічній документації із землеустрою. Це сприяє відкритості в питаннях землекористування, гарантує дотримання прав первинного землекористувача, суборендаря чи користувача сервітуту, запобігає виникненню конфліктів інтересів між учасниками правовідносин, а також полегшує управління земельними ресурсами як на рівні держави, так і громади. Така процедура набуває особливого значення в науково-дослідних установах. Це пов’язано з тим, що землі таких установ мають спеціальне цільове призначення й характеризуються високою природоохоронною цінністю. У цьому контексті об’єктом дослідження для виконання практичного завдання щодо встановлення меж частини земельної ділянки, що перебувають у суборенді або сервітуті для лінійних комунікацій обрано ННЦ «Інститут землеробства НААН України». Розв’язання такого завдання є актуальним прикладом досягнення компромісу між суспільною потребою у розвитку інфраструктури та збереженням функціонального призначення земель науково-дослідних установ. Мета бакалаврської роботи — дослідження правових, нормативних та технічних аспектів щодо встановлення меж частини земельної ділянки, що перебуває у суборенді або сервітуті, та на практичному рівні відпрацювання методики такої процедури на прикладі конкретного об’єкта. Для реалізації мети потребують виконання такі завдання: • проаналізувати нормативно-правову базу щодо суборенди та сервітуту й застосувати визначені норми та вимоги при виконанні роботи; • охарактеризувати особливості землекористування для лінійних комунікацій; • дослідити та опанувати процедуру розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту; • виконати практичне завдання щодо встановлення меж частини земельної ділянки для цілей сервітуту.