Землевпорядне забезпечення встановлення та зміни меж територій сільських громад (на прикладі Томашівської сільської територіальної громади Фастівського району, Київської області)

Abstract

Дана робота має таку структуру: вступ, 3 розділи, висновки, список використаних джерел (46 найменувань), додаток. Загальний обсяг 68 сторінок. У першому розділі досліджено теоретичні аспекти ціноутворення при виконанні робіт із землеустрою та оцінки земель, зокрема, проаналізовано Закон України “Про ціни та ціноутворення”, який визначив основні засади цінової політики в Україні. Відповідно до Закону одним з напрямів державної цінової політики є забезпечення розширення сфери застосування вільних цін, а державне регулювання цін запроваджуються лише на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб’єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції. Встановлено, що в законодавстві виникла колізія щодо цінового регулювання у сферах землеустрою та оцінки земель. Колізія призводить до плутанини, спорів та зайвої витрати часу громадянами, суб'єктами господарювання, органами влади та органами місцевого самоврядування. З іншої сторони, з розвитком земельно-кадастрових робіт пов’язаних із приватизацію та орендою землі, прихильники планової економіки наголошували на необхідності застосування цінового регулювання у сферах землевпорядних та землеоціночних робіт, яке повинно було базуватись на розробленні та затвердженні збірників цін. Наприклад, таких як збірник цін на проектні та вишукувальні роботи із землеустрою та кадастру від 15.05.1986, кошторисні розцінки для топографо-геодезичних робіт від 19.01.1987, збірник цін на проектні роботи для будівництва від 23.03.1987. У 2000 році землевпорядні та землеоціночні роботи віднесені до видів робіт, які підлягали ліцензуванню. Пізніше, у 2010 – 2012 роках, ліцензування землевпорядних організацій трансформувалось у систему сертифікації інженерів-землевпорядників. На даний час сертифікованих інженерів землевпорядників налічується 5028 осіб. Натомість у Законі України “Про землеустрій” закріплено положення, що відносини між замовником та розробником регулюються договором між ними. У другому розділі проаналізовано проблеми ціноутворення при виконанні робіт із землеустрою та оцінки земель, зокрема, аргументом для незастосування державних цін є те, що назви та частково склад робіт, які були передбачені для державного цінового регулювання, змінились. Наприклад, наказ Держкомзему від 12.08.2004 № 264 передбачає фіксовану ціну для “робіт із землеустрою щодо виготовлення документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку”, а на практиці замовляється “розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки”, що не передбачає виготовлення документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку. Встановлено, що фактично ціна землевпорядних робіт визначається або за домовленістю сторін або у результаті конкурсу. Конкурс застосовується для замовлення землевпорядних робіт за кошти державного чи місцевих бюджетів і проводиться за допомогою системи “Prozorro”. На практиці закріплені державою ціни або не застосовуються, або застосовуються формально. Формальне застосування державних цін відбувається шляхом укладання із замовником основного та додаткового (другого) договору. У основному договорі зазначаються державні фіксовані ціни, а у додатковому (другому) договорі зазначається розмір плати визначений за домовленістю сторін. Досліджено ринок землевпорядних робіт, який став конкурентним. У ньому приймають участь не менше 2500 суб’єктів господарювання. Пропозиція землевпорядних робіт є більшою ніж попит на ці роботи, насамперед у зв’язку із тим, що приватизація земель завершується. Станом на 1.01.2016р. у приватній власності знаходилось 31,4 млн. гектар, а у державній 28,8 млн. гектар., з яких можливо приватизувати 11,4 млн. гектар. Тобто для землевпорядного проектування у рамках приватизації залишилось 23,4 % можливої території. Аналогічна ситуація склалась з грошовою оцінкою земель. Наразі на ринку землеоціночних робіт працює 2350 оцінювачів, які отримали свідоцтво Держгеокадастру. Ринок став конкурентним. Згідно із статтею 15 Закону України «Про оцінку земель», підставою для проведення нормативної чи експертної грошової оцінки земельних ділянок є договір між замовником та виконавцем робіт. У третьому розділі обґрунтовано напрями удосконалення ціноутворення при виконанні робіт із землеустрою та оцінки земель в Україні, зокрема: урегулювання зазначених проблемних питань не може бути здійснено за допомогою: ˗˗ ринкових механізмів, оскільки такі питання регулюються виключно нормативно-правовими актами; ˗˗ діючих регуляторних актів, оскільки чинним законодавством порушені питання не врегульовані. Залишається подвійне регулювання ціноутворення у сферах землевпорядних та землеоціночних робіт. Для розв’язання досліджуваної проблеми, пропонуємо: скасувати повноваження Мінагрополітики за погодженням з Мінфіном та Мінекономрозвитку встановлювати ціни (тарифи) на виконання робіт із землеустрою та оцінки земель в Україні, оформлення їх результатів у електронному вигляді (формування обмінного файла), а також визначати граничні розміри плати з виконання землевпорядних робіт у разі безоплатної передачі громадянам України земельних ділянок відповідно до законодавства. З однієї сторони існуватимуть положення, які встановлюватимуть граничні ціни на землевпорядні роботи. З іншої сторони залишаються положення, які встановлюють, що ціна визначається за домовленістю між замовником та виконавцем робіт.