Технологія виробництва молока з удосконаленням робочих органів навантажувача кормів

Abstract

Високоякісне молоко – це цінний та корисний харчовий продукт. Це одне з основних джерел харчового білка. Покращення якості молока так само важливе, як і збільшення обсягів виробництва. Велика кількість молока, що виробляється сьогодні, за багатьма показниками не відповідає вимогам технічних регламентів. Причиною цього найчастіше є порушення технологічних вимог виробництва та первинної переробки молока на фермі та в околицях. Використання зношеної або застарілої тваринницької техніки та обладнання часто супроводжується великою кількістю поломок обладнання та простоїв з технічних причин. Втрати виробленої продукції, зниження якості продукції та продуктів тваринного походження. Відновлення функціональності технологічних машин та обладнання вимагає значних витрат виробничих, матеріально-технічних ресурсів. Одним із ключових напрямків підвищення ефективності виробництва молочної продукції є: Сертифікація експлуатації технологічних машин та обладнання. Підвищення надійності та ефективності на основі якісного та своєчасного проведення технічних сервісних робіт та уникнення раптових поломок обладнання [1]. У тваринницькому секторі особливе місце займають ферми великої рогатої худоби та молочні ферми. Якість життя населення та покращення категорії харчування в останні роки після тривалої кризи в українській тваринницькій галузі спостерігається тенденція до збільшення обсягів виробництва тваринницької продукції, проте в тваринницькій галузі ці тенденції є невизначеними. Дуже низьке зростання продуктивності праці. Незначне збільшення продуктивності праці змінюється її зниженням. У багатьох фермерських господарствах ці сектори були і залишаються збитковими. Це призвело до необхідності обмеження виробництва продукції тваринництва. Технологія транспортування та розподілу харчових продуктів, залежно від місцевих умов застосування, може включати такі потокові технологічні лінії: зі стаціонарними засобами механізації, з мобільними та змішаними засобами механізації розподілу харчових продуктів. Тим часом, найпоширенішою технологією є роздача корму за допомогою мобільних диспенсерів, які здатні обслуговувати велику кількість тварин, розташованих у приміщеннях, віддалених одне від одного, а також здатні виконувати операції з передачі та роздачі корму за один цикл без повторного наповнення [2]. Сфера застосування мобільних дозаторів кормів ширша, ніж у стаціонарних, оскільки їх можна використовувати для приготування їжі, транспортування зеленої маси та як дозатори кормів. Підвищення рівня механізації виробничого процесу тваринництва та збільшення його інтенсифікації є важливими національно-економічними завданнями. Необхідною умовою вирішення проблеми є розробка нових, відомих технологій та технічних методів та вдосконалення, що підвищують продуктивність праці та знижують собівартість продукції тваринництва. Перш за все, це стосується розведення молодняку великої рогатої худоби. Безпека в ранньому дитинстві. Оскільки до 80 відсотків випадків загибелі тварин трапляються під час доїльного періоду. Наразі використання комбікормових заводів, які використовують трудомісткі, енерго- та металоємні технології для виробництва інгредієнтів кормів для тварин, не є поширеним. Реальною альтернативою цим великим агрегатам є мобільні розкидачі та змішувачі – «кормові фабрики на колесах». Використання цих машин не тільки зменшує ручну працю, необхідну для завантаження, подрібнення, змішування та роздачі стандартних кормів для тварин, але й сприяє підвищенню продуктивності худоби завдяки кращій засвоюваності кормових інгредієнтів та правильному приготуванню багатокомпонентних раціонів. Це також допомагає зменшити втрати корму через залишки їжі після споживання. У період вирощування та відгодівлі дрібних тварин основу кормового раціону складають грубі корми та концентрати. Механізми, запроваджені для розподілу цього виду кормів на фермах, призначені лише для дорослої худоби. І не гарантує точного годування телят. Це призводить до того, що телята їдять занадто багато та витрачають корм даремно. Для підвищення економічної ефективності вирощування телят необхідно мати обладнання, здатне забезпечувати точне годування та багаторазове дозування корму. Дослідження та досвід роботи передових фермерських господарств довели, що на вибір технології виробництва продукції тваринництва впливає об’ємний підхід до планування приміщення. Системи та методи тваринництва. Рівень концентрації та природно-кліматичні фактори. Ці фактори визначатимуть вибір та ефективність обладнання, що використовується у виробничому процесі. Організація праці має значний вплив на продуктивність та тривалість життя господарських тварин. Сільськогосподарське виробництво складається з двох основних секторів: тваринництва та рослинництва. Виробництво тваринництва та його продукція є стратегічним сектором у забезпеченні населення країни. Наразі тваринницька галузь України перебуває у занепаді. Популяції м’ясної та молочної худоби, свиней, овець та кіз, курей, риб та медоносних бджіл скоротилися. Основною причиною зниження є різниця між цінами на сировину для сільськогосподарського виробництва та цінами на готову продукцію. Наразі такі галузі, як свинарство, птахівництво та молочне скотарство, починають дещо відновлюватися, а страусине господарство останнім часом набуло поширення в Україні. Для сільськогосподарських компаній тваринництво є важливим не лише для вирощування стратегічних продуктів харчування, але й для виробництва сільськогосподарських культур з необхідними органічними добривами. У цьому контексті важливе значення має молочне скотарство. Виробництво молока починає дещо відновлюватися. Переробники молока закуповують сировину у сільськогосподарських виробників за закупівельними цінами, які в 1,5-2 рази вищі, ніж молоко, вироблене в приватному секторі. Полінезійські компанії мають сприятливі умови для прибуткового виробництва молочної продукції, тому організація, яка розробила проєкт сертифікації, займається вирощуванням молочної худоби та планує поступово розширюватися. Розвиток тваринницької галузі був би неможливим без основних інгредієнтів кормів для тварин, якими є продукти рослинництва. Корм для тварин складається з концентрованих, грубих та вологих кормів. Основними продуктами живлення для сукулентів є сіно [3], а також природні та однорічні трави. Окрім силосу з кукурудзи, сорго та соняшнику, проєкт пропонує вирощувати силос із сухої трави, змішаної з багаторічними кормовими культурами для тварин. Ця рослина має більше листя, ніж інші рослини, і добре росте в умовах полізії. Для виробництва високоякісного сіна необхідно швидко зібрати велику кількість сіна та скласти його в сінник або вежу. Покращити переробну потужність сіна та зменшити втрати маси. Ми плануємо розробити насадку для вилучення монолітної частини сухої трави. Як зазначалося вище, проектна робота цього рівня була обрана як демонстрація технологічних та організаційних рішень для вирощування сіна та інноваційного вдосконалення тракторів безперервної дії для збирання сіна в рамках агротехнічних та ветеринарних вимог у зоопарку.