Співробітництво між Україною та Європейським Союзом в аграрній сфері

Abstract

Кваліфікаційна робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний об’єм роботи – 101 сторінка, з них основного тексту – 84 сторінки. Список використаних джерел та літератури складається з 8 сторінок і містить 72 найменувань. Робота присвячена співробітництву між Україною та Європейським Союзом в аграрній сфері. Аграрний сектор – це складова суспільства, стан якої визначає як можливості задоволення першочергових, найбільш нагальних потреб усіх соціальних груп людей та кожної людини, окремо, так і особливості життєдіяльності тієї частини населення, яка зайнята в аграрному секторі чи безпосередньо пов’язана з ним. В принципі, кожен сектор народного господарства володіє тими чи іншими особливостями, пов’язаними з його економічними та соціальними функціями, умовами праці, технікотехнологічними характеристиками, предметами та результатами виробництва тощо. Подібні особливості має й аграрний сектор. Проте природа сутнісної специфіки аграрного сектора інша. В основі аграрного сектору лежать прямий зв’язок людини з живою природою та землею. Для людей, пов’язаних з аграрним виробництвом, земля та природа – це не тільки загальні умови життя та виробничої діяльності насамперед, це особливий предмет, засіб, знаряддя і, головне, джерело виробництва. Конкретні особливості землі та природи в конкретному місці як джерела виробництва визначають можливості та структуру останнього, особливості різних сторін облаштування життя. Євроінтеграційні процеси в Україні, що полягають у виконанні міжнародних зобов’язань держави щодо гармонізації вітчизняного законодавства з європейськими правилами та положеннями, особливо активізувалися з підписанням Угоди про асоціацію з Європейським Союзом у 2014 році (далі – Угода про асоціацію), а також з отриманням Україною статусу кандидата на членство до Європейського Союзу (далі – ЄС) у 2022 році. Особливої актуалізації зближення політик ЄС та України, а також законодавства у аграрній сфері відбувається задля забезпечення стійкого успішного розвитку, конкурентоспроможності галузі сільського господарства, виробників сільськогосподарської продукції, збереження та розвитку сільських територій, забезпечення продовольчої безпеки на засадах сталого розвитку. Адже в умовах незалежності держави продовольча безпека є основою її існування та функціонування.