Способи перекладу німецьких абревіатур українською мовою

Abstract

Магістерська робота Сальник Софії на тему «Способи перекладу німецьких абревіатур українською мовою» складається зі вступу, трьох основних розділів, кожен із яких структурований на три підрозділи, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить _98__ сторінок, з яких основний текст займає _82__ сторінок, а список використаних джерел налічує _66__ позицій. У додатках подано глосарій абревіатур, порівняльну таблицю підходів до їхнього перекладу та приклади контекстуального використання. У вступі визначено актуальність теми дослідження, окреслено мету, завдання, об’єкт і предмет роботи. Проаналізовано сучасні наукові підходи до вивчення феномену абревіації, вказано практичне значення перекладу абревіатур у міжмовній комунікації, зокрема у контексті українсько-німецького перекладацького процесу. Перший розділ присвячено теоретичним основам дослідження. У ньому розглянуто історію розвитку абревіатур, їхню роль у мовній економії та комунікації, а також особливості використання у німецькомовному соціокультурному дискурсі. Здійснено типологізацію німецьких абревіатур, проаналізовано їхню структуру та функції у сучасних текстах різного стилістичного спрямування. Другий розділ розкриває особливості перекладу німецьких абревіатур українською мовою. Детально описано основні методи адаптації, такі як калькування, транскодування, транслітерація та описовий переклад. Проведено аналіз перекладацьких стратегій з урахуванням специфіки семантичної, прагматичної та стилістичної відповідності. Досліджено методи збереження смислового навантаження у процесі перекладу з акцентом на багатозначність та полісемантичність деяких абревіатур. Третій розділ має практичну спрямованість. У ньому досліджено переклад абревіатур у суспільно-політичних текстах, зокрема у ЗМІ, законодавчих документах та міжнародних договорах. Представлено результати роботи з сучасними електронними інструментами перекладу, їхню ефективність для оптимізації перекладацького процесу. Особливу увагу приділено створенню глосарію абревіатур, що містить адаптовані варіанти для української мови. У загальних висновках узагальнено основні результати дослідження. Визначено, що адекватний переклад абревіатур є важливим аспектом міжмовної комунікації, який сприяє збереженню змісту та точності передавання інформації. Наголошено на необхідності стандартизації перекладів у різних галузях, що сприятиме підвищенню якості перекладацької діяльності. Робота має теоретичну та практичну цінність для перекладачів, лінгвістів, а також усіх, хто цікавиться питаннями міжмовної адаптації текстів.