Біологічні особливості збудника бактеріозу качанів кукурудзи Bacillus subtilis та контроль його поширення

Abstract

Робота виконана на 50 сторінках, містить 3 розділи, 3 рисунки, 5 таблиць, 47 джерел використаної літератури. Метою роботи було виявлення та виділення збудників бактеріальних хвороб кукурудзи, вивчення їхніх основних біологічних властивостей. За рівнем поширення, універсальністю використання та енергетичною поживністю кукурудза (Zea mays L.) належить до найбільш важливих продовольчих, кормових і технічних культур на земній кулі. Не дарма її називають «царицею полів». Найбільші виробники кукурудзи – США, Китай, Бразилія, країни ЄС та Аргентина. За даними USDA Україна посідає 6 місце в рейтингу світових виробників кукурудзи [1]. Кукурудза в Україні користується великим попитом, адже її зерно вважається найпродуктивнішим для аграріїв. За останні роки кукурудза займає одне зі стратегічно важливих місць у зерновому балансі поряд з іншими зерновими культурами, збільшивши частку в загальній структурі виробництва усього зерна майже до 50 %. Якщо аналізувати вітчизняну статистику динаміки росту посівних площ і урожайності, то кукурудза є лідером серед усіх сільськогосподарських культур [2]. В Україні за останні п’ять років площі посіву кукурудзи постійно зростають. Так, у 2016–2020 рр. збиральні площі під цією культурою збільшилися з 4,2 до 5,4 млн га, або в 1,3 рази [3]. Слід відмітити також постійне зростання обсягів експорту зерна кукурудзи. Для України – це експортно орієнтовна культура. Попит внутрішнього ринку на продовольчу та фуражну кукурудзу становить близько третини її загального виробництва. Тож більша частина урожаю реалізується на зовнішньому ринку [4]. Завдяки постійному зростанню площ посівів кукурудзи в Україні збільшується і потреба сільськогосподарського виробництва в нових високопродуктивних вітчизняних гібридах кукурудзи зі стабільною урожайністю та високою стійкістю до хвороб та шкідників. Сучасні гібриди кукурудзи мають високий потенціал урожайності, але у виробництві він реалізується неповністю через недостатню стійкість їх до хвороб. Найбільш економічно ефективним методом боротьби з хворобами та шкідниками є створення і використання у виробництві стійких гібридів кукурудзи. В селекційних програмах гостро стоїть питання вирішення проблеми поєднання продуктивності рослин і стійкості їх до різних стресових факторів навколишнього середовища, тобто підвищення адаптивного потенціалу сільськогосподарських культур [5]. Селекційні дослідження спрямовані на поглиблення знань про характер успадкування господарсько-цінних ознак з метою цілеспрямованого створення і добору вихідного матеріалу для синтезу високопродуктивних гібридів кукурудзи. У сільськогосподарському виробництві кукурудза все частіше висівається в умовах мононокультури, а це сприяє накопиченню у ґрунті збудників хвороб. Світові втрати зерна кукурудзи внаслідок шкодочинної дії фітопатогенів становить в середньому 9,4 %, а в Україні цей показник перебуває у межах 19–25 % і більше [6]. Втрати врожаю від хвороб та шкідників значно коливаються по роках. Це залежить від ґрунтово-кліматичних умов, які можуть сприяти або пригнічувати поширення цих чи інших шкідливих організмів.