Формування у здобувачів освіти полікультурного світогляду як компоненту професійної компетентності

Abstract

Магістерська робота на тему: «ФОРМУВАННЯ У ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ПОЛІКУЛЬТУРНОГО СВІТОГЛЯДУ ЯК КОМПОНЕНТА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ». Обсяг і структура магістерської роботи. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, переліку джерел інформації (72 одиниці, у тому числі іноземною мовою) та додатків (9). Загальний обсяг дорівнює 117 сторінок, містить 11 таблиць, 17 рисунків, у тому числі діаграм. Ключові слова: полікультурний світогляд, професійна компетентнсть, світогляд, здобувачі освіти, формування полікультурного світогляду, компоненти полікультурного світогляду. У першому розділі визначено, що професійна компетентність - інтегрований комплекс рис особистості, який об’єднує знання, навички, досвід та вміння практично їх реалізовувати у певній професійній діяльності. Також визначено, що світогляд - це сукупність поглядів особистості на себе і своє місце у світі, у професійній сфері, зумовлена переконаннями, ідеями, принципами і ціннісними та моральними орієнтаціями особистості. Полікультурний світогляд - це інтегрована якість особистості, яка знаходить вияв у її здатності успішно та безконфліктно взаємодіяти з усіма членами суспільства, у тому числі у професійному середовищі, на засадах прояву взаємоповаги, недопущення дискримінації іншої людини через її національні, культурні, мовні чи інші відмінності, реалізовуючи власні професійні якості, на досягнення результату колективної взаємодії. Структурними компонентами досліджуваного поняття визначено мотиваційно-ціннісний, когнітивний і поведінковий. Відповідно критеріями вияву цих компонентів у реальному житті було визначено емоційно-ціннісний, знаннєвий і діяльнісно-рефлексивний. Також визначено рівні сформованості досліджуваної якості (полікультурного світогляду: достатній, середній і критичний. У другому розділі визначено, що педагогічними умовами формування готовності здобувачів освіти до міжособистісної взаємодії у полікультурному середовищі є наступні: організація освітнього процесу на основі досвіду та цінностей здобувачів освіти; оновлення змістового наповнення освітніх компонентів, що пропонуються до вивчення навчальним планом підготовки фахівців за кожною окремою спеціальністю; оновлення форм і методів навчання на предмет переважання тих, які сприятимуть формуванню основ міжособистісної взаємодії (моделювання проблемних ситуацій культурно-комунікативного характеру, ділові ігри, тренінги тощо). Найбільш оптимальними і поширеними формами і методами реалізації визначених педагогічних уомв є наступні: лекції, вправи й завдання репродуктивного, продуктивного та творчого характеру, розв’язання проблемних міжкультурних ситуацій, перегляд кінофільмів та мультимедійних навчальних матеріалів полікультурного характеру, обговорення, надання розгорнутих відповідей на питання, вікторини, дискусії, ділові й рольові ігри. Діагностичними методиками, що сприяли визначенню рівня сформованості досліджуваної якості за виокремленими компонентами, ми обрали наступні: тест на визначення рівня комунікативної толерантності (за В. Бойко); тест на визначення рівня комунікативної емпатії (за І. Юсуповим); авторська анкета на з’ясування рівня сформованості знань про полікультурний простір та особливості міжособистісної взаємодії у ньому; опитувальник для визначення рівня сформованості особистісних якостей (за методикою О. Калініченка); адаптована експрес-діагностика поведінкового стилю у конфліктній ситуації. Визначили етапи (інформаційно-пізнавальний, самостійно-творчий, практико-зорієнтований) проведення формувального етапу, кожен з яких було реалізовано у певних формах роботи. Так, формами реалізації мети інформаційно-пізнавального етапу було визначено такі заходи, як бесіди, дискусія, перегляд тематичних фільмів, складання тематичного словника, провення інформаційного квесту до Дня Європи (з метою ознайомлення із культурою народів європейських країн), циклу тематичних годин спілкування «У гості до самого себе», «Культурні надбання і цінності мого народу», «Традиції мого народу». Другий, самостійно-творчий етап формувального етапу експерименту, було реалізовано за разунок опрацювання змістового контенту освітніх компонентів навчального плану («Філософія», «Історія України», «Іноземна мова», «Вступ до спеціальності», «Основи педагоігчної майстерності», «Психологія», «Педагогіка»). На третьому, практико-зорієнтованому етапі, ми використосвували на заняттях інтерактивні методи, спрямованих на формування полікультурних якостей студентів, а також умінь та навичок конструктивного міжкультурного міжособистісного спілкування. Проведений контрольний етап експерименту виявив ефективність реалізації визначених нами педагогічних умов