Удосконалення методу діагностування плунжерних пар при технічному сервісі паливної апаратури дизелів

Abstract

Найважливішим напрямком підвищення ККД машинно-тракторного агрегату є поліпшення техніко-економічних показників його двигуна. Найбільш ефективно це завдання може бути вирішене шляхом удосконалення конструкції, ремонту та обслуговування системи подачі палива в першу чергу. Пояснюється це тим, що якість паливної апаратури багато в чому визначає робочий процес дизеля і, як наслідок, його технічні, економічні та екологічні показники. Значне погіршення силових і паливно-економічних показників дизельних двигунів пояснюється, перш за все, зміною технічного стану елементів систем паливопостачання і параметрів подачі палива і в меншій мірі залежить від зносу двигуна. Експлуатаційні характеристики паливної апаратури визначаються стабільністю її конструктивних і регулювальних параметрів і параметрів процесу подачі палива, зокрема, рівномірністю циклічної подачі і кута випередження уприскування, тотожністю тривалості уприскування і закону подачі, характеристиками тисків уприскування і т. д. На якість роботи ПА впливають різні експлуатаційні чинники: характер і обсяг виконуваних робіт, кліматичні умови використання машини, паливні показники, прийнята система технічного обслуговування і ремонту, якість і наявність нормативно-технічної документації та технічних засобів технічного обслуговування машин, якість дотримання правил експлуатації та обслуговування машин. На сьогоднішній день створені певні науково-технічні бази для оцінки якості паливної апаратури та забезпечення її надійності в процесі експлуатації. Однак існуючі технологічні процеси, методи і засоби діагностики недостатньо враховують особливості функціонування ПС. В результаті це позначається на погіршенні якості ПА, неповному використанні закладеної в конструкцію ресурсу і передчасних виходах з ладу. Все це наштовхує на думку про необхідність переходу на планову превентивну стратегію за умовою, тобто за рахунок результату діагностики. У зв’язку з цим стає дуже важливим підвищення ефективності діагностики за рахунок забезпечення високої точності, оперативності та прийнятної трудомісткості діагностики ПА. Вирішення цієї проблеми пов’язане в першу чергу з розробкою нових і вдосконаленням існуючих методів діагностики з подальшою комп’ютеризацією діагностичного процесу і математичною обробкою результатів діагностики, які забезпечують видачу рекомендацій по проведенню ТО. У той же час слід зазначити, що використання електронних діагностичних комплексів і сканерів для оцінки на місці стану прецизійних елементів ПА не забезпечує достатньої чіткості і достовірності діагностики, що дозволяє з високою вірогідністю призначити тип і обсяг ТО і визначити залишковий ресурс об’єкта (прецизійний елемент). У свою чергу, актуальність діагностики обумовлена високим рівнем шкідливих викидів вихлопних газів через низький рівень технічного стану дизельних двигунів. Ще однією обов’язковою умовою контролю стану на місці є висока частота відмов при нормальній експлуатації. Виходячи з результатів діагностики, намічена профілактична стратегія ТО дозволяє більш оперативно реагувати на зниження показників потужності дизеля, знижувати витрату палива і токсичність вихлопних газів, а також знижувати витрати на дорогий ремонт для оперативного і точного визначення стану компонентів, які вийшли з ладу або працюють поза нормативними межами. Проведений аналіз показує, що удосконалення експлуатаційних характеристик паливної апаратури дизельних двигунів за рахунок наукового обґрунтування вдосконалення методів, засобів технологій діагностування ПА є актуальним завданням, що має велике національно-господарське значення. Мета роботи: удосконалення методів і засобів діагностики елементів прецизійних ПНВТ з точки зору підвищення інформативності та точності за рахунок врахування факторів протитиску, активного ходу і в’язкості палива.