Обґрунтування вибору деревного матеріалу для виготовлення кухонних меблів

Abstract

Магістерська робота містить 86 сторінок, 34 рис., 28 табл., 50 джерел. У першому розділі представлено аналітичний огляд матеріалів, їх фізико-механічні характеристики, такі як міцність на вигин, розтягнення, пружність та стійкість до вологості. Особлива увага приділена впливу вологості, температурних коливань та біологічних агентів на збереження та стабільність матеріалів. У другому розділі описано методологію вибору оптимальних матеріалів на основі багатокритеріального аналізу, що дозволяє встановити пріоритети у виборі матеріалів для кухонних конструкцій. У розділі три наведено методику та результати експериментальних досліджень, що демонструють, як різні матеріали реагують на навантаження та зміну умов навколишнього середовища. Дослідження показують, що плитні матеріали є хорошим матеріалом для конструкцій, що піддаються постійному навантаженню, проте їх використання обмежене нестабільністю при підвищеній вологості. ДСП і MDF мають помірну стійкість до навантаження, але чутливі до вологості, тоді як HPL проявляє високу вологостійкість і зносостійкість, роблячи його оптимальним для кухонних поверхонь. На основі результатів роботи надано практичні рекомендації щодо вибору та використання матеріалів залежно від умов експлуатації та вимог до довговічності. Також були проведені випробування для визначення межі міцності та модулю пружності для плитних під час згинання. Ці випробування показують згідно з розрахунковими даними, матеріал HPL має найвищий модуль пружності серед усіх зразків, із середнім значенням 20274,442 𝐻/𝑚𝑚2 Також він має найвищу межу міцності при згині, із середнім значенням 163,373 H/мм2, що свідчить про його здатність витримувати великі навантаження перед руйнуванням. Матеріал MDF має середній модуль пружності та межу міцності 8302,489 𝐻/𝑚𝑚2,та 49,978 𝐻/𝑚𝑚2,що є середніми показниками в порівнянні з іншими матеріалами. ДСП показує найнижчі значення модуля пружності і межі міцності – 5727,962 𝐻/𝑚𝑚2 та 23,936 𝐻/𝑚𝑚2, відповідно, що вказує на його обмежену стійкість до деформацій та руйнування під навантаженням. Четвертий розділ містить рекомендації щодо зменшення деформацій і продовження експлуатаційного терміну конструкцій через використання захисних покриттів, стабілізації вологості та оптимального розподілу навантаження.