Пoльщa в ЄС: пoлітикo-екoнoмічні прoблеми рoзвитку (2004-2024рр)

Abstract

Актуальність дослідження обумовлена необхідністю комплексного аналізу політико-економічного розвитку Польщі за час її членства в ЄС, що дозволяє оцінити вплив інтеграційних процесів на модернізацію країни. Польща стала зразком того, як держава з перехідною економікою може досягти значного прогресу, одночасно долаючи виклики глобалізації та адаптації до європейських стандартів. З огляду на сучасні виклики, зокрема економічну нестабільність, зміни політичного клімату та зростання євроскептицизму, досвід Польщі набуває особливого значення не лише для Європейського Союзу, але й для країн, які прагнуть інтегруватися до ЄС, зокрема України. Аналіз польського досвіду дозволяє отримати цінні уроки, які можна використати для подолання труднощів євроінтеграційного шляху. Об’єкт дослідження – процеси політико-економічної інтеграції Польщі в Європейський Союз у період 2004–2024 років. Предмет дослідження – політико-економічні виклики, результати та перспективи розвитку Польщі в рамках членства в ЄС, а також їхній вплив на внутрішню та зовнішню політику країни. Мета дослідження – здійснити комплексний аналіз політико-економічних викликів і результатів членства Польщі в ЄС за період 2004–2024 років, а також визначити перспективи подальшого розвитку країни в європейському контексті. Завдання дослідження: 1. Проаналізувати історичні передумови інтеграції Польщі до ЄС. 2. Оцінити економічний вплив членства в ЄС на розвиток Польщі. 3. Виявити політичні виклики, з якими Польща стикнулася в рамках інтеграції. 4. Визначити основні перспективи розвитку Польщі в європейській спільноті. 5. Узагальнити досвід Польщі для визначення рекомендацій щодо євроінтеграції України. Новизна дослідження визначається його комплексним підходом до аналізу інтеграції Польщі в ЄС, що охоплює як політичний, так і економічний аспекти. Уперше здійснено спробу поєднати аналіз макроекономічних показників із оцінкою впливу політичних рішень на внутрішній та зовнішній розвиток країни. Особливістю роботи є увага до сучасних інтеграційних викликів, таких як посилення популістських тенденцій, зростання політичних розбіжностей із Європейською комісією, та їхній вплив на економічну стабільність Польщі. У роботі також акцентується на тому, як зміни політичного ландшафту Польщі вплинули на її роль у ЄС у 2024 році, через два десятиліття після вступу. Окрім цього, дослідження вперше узагальнює польський досвід у контексті можливостей для України. Увага приділяється порівняльному аналізу шляхів адаптації Польщі до європейських норм із викликами, які стоять перед Україною на шляху до ЄС. Це дозволяє зробити висновки, релевантні як для теоретичного осмислення інтеграційних процесів, так і для формування практичних рекомендацій. Інформаційна база дослідження Інформаційна база дослідження ґрунтується на широкому спектрі джерел, що охоплюють теоретичні, аналітичні, емпіричні та статистичні аспекти політико-економічного розвитку Польщі в рамках її членства в Європейському Союзі. Робота спирається на офіційні документи, такі як звіти Європейського Союзу та польського уряду, що аналізують результати впровадження європейських стандартів у Польщі. Зокрема, використовуються матеріали, які висвітлюють макроекономічну динаміку, соціальні зміни та політичні аспекти євроінтеграції Польщі. Суттєвий внесок у теоретичну основу дослідження здійснили праці, зосереджені на аналізі європейських інтеграційних процесів та ролі Польщі у ЄС, такі як дослідження Буглай Н.М., Щолокової Г.В., Шуби Т.П. і праці польських авторів (Біскуп П., Гапляк А., Войцех Ш.). Значна увага приділяється аналізу соціально-економічних перетворень у Польщі після вступу до ЄС, представлених у роботах Поляковського М., Шелави Д., а також у звітах, підготовлених Європейським банком реконструкції та розвитку та World Bank Group. Статистичну основу дослідження становлять дані Центрального статистичного управління Польщі, Eurostat, а також аналітичні звіти, такі як «Doing Business 2020» та «Media Literacy Index 2022». Ці матеріали дозволяють оцінити економічну динаміку, ефективність політик та інші показники, що характеризують розвиток Польщі за період 2004–2024 років. Емпіричні аспекти роботи базуються на даних конференцій та наукових публікацій, таких як тези Миколаївської науково-практичної конференції («Лісабонський договір – 10 років після набуття чинності») та матеріали Львівської наукової конференції (2024 рік). Також залучено аналітичні статті українських і міжнародних видань, серед яких дослідження Галиняка Є., Александрова О.А., Бенчмаркінг регіонального розвитку країн Східної Європи. Для порівняння інтеграційних процесів використано роботи українських і польських дослідників, таких як Криштaнoвич М., Кaлинiченко Б., які дозволяють розглянути досвід Польщі як орієнтир для України. Додатково дослідження спирається на сучасні електронні ресурси, зокрема академічні бази даних, такі як CEPS, OSIS, а також офіційні сайти ЄС, польських інституцій та міжнародних організацій. Структура роботи. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. У першому розділі розглянуто теоретико-методологічні аспекти дослідження, проаналізовано стан наукової розробки теми та історичні передумови вступу Польщі до ЄС. Другий розділ присвячено аналізу економічних і політичних викликів, що виникли під час членства Польщі в ЄС, а також оцінці впливу інтеграції на ключові соціально-економічні показники країни. Третій розділ містить аналіз сучасних перспектив розвитку Польщі в рамках Європейського Союзу та узагальнює досвід країни у контексті євроінтеграції України.