Лексичні та граматичні засоби реалізації емоційної оцінки в англомовному та україномовному діалогічному дискурсі: порівняльний аспект

Abstract

У магістерській кваліфікаційній роботі досліджуються лексичні та граматичні механізми емоційної оцінки в діалогічному дискурсі англійською та українською мовами на основі автентичних розмовних матеріалів. Емоційна оцінка розглядається як багатовимірне явище, що формується під впливом когнітивних, психологічних та лінгвістичних чинників і реалізується за допомогою широкого спектру лексичних, морфологічних, синтаксичних та інтонаційних засобів. Дослідження уточнює концептуальні рамки дискурсу, діалогічного дискурсу, емоційності, емотивності та експресивності, висвітлюючи їхню функціональну взаємодію в природному спілкуванні. Особлива увага приділяється міжмовній порівняльній аналітиці емоційної лексики, зокрема семантичних доменів позитивних, негативних, пов’язаних із напруженням та реактивних емоцій. Дослідження виявляє як універсальні тенденції, так і культурно-специфічні закономірності: англійська мова спирається переважно на пряме та диференційоване найменування емоційних станів, тоді як українська демонструє вищу виразність за допомогою оцінювальних частки, зменшувально-збільшувальних суфіксів, фразеологічних інтенсифікаторів, повторень та розмовних словосполучень. На граматичному рівні в роботі аналізуються морфологічні маркери емоційності, а також синтаксичні та інтонаційні конструкції, що підсилюють оцінювальне значення. Англійський діалогічний дискурс ширше використовує лексичний вибір та інтонацію, тоді як українська мова застосовує багатшу систему морфологічних та синтаксичних засобів. Порівняльний аналіз показує, як кожна мова формує власні комунікативні стратегії для вираження нюансованих емоційних станів. Отримані результати можуть бути застосовані в дискурсивних дослідженнях, перекладацькій практиці, викладанні усної комунікації та аналізі емоційного вираження в міжкультурних контекстах.

This Master’s thesis examines the lexical and grammatical mechanisms of emotional evaluation in conversational discourse in English and Ukrainian, based on authentic spoken materials. Emotional evaluation is viewed as a multidimensional phenomenon shaped by cognitive, psychological, and linguistic factors, and actualized through a wide range of lexical, morphological, syntactic, and intonational means. The study clarifies the conceptual framework of discourse, dialogic discourse, emotionality, emotivity, and expressiveness, highlighting their functional interplay within natural communication. Special attention is given to the cross-linguistic comparison of emotional vocabulary, including semantic domains of positive, negative, tension-related, and reactive emotions. The research identifies both universal tendencies and culturally specific patterns: English relies primarily on direct and differentiated naming of emotional states, whereas Ukrainian demonstrates higher expressiveness through evaluative particles, diminutive and augmentative suffixes, phraseological intensifiers, repetitions, and colloquial combinations. At the grammatical level, the work analyses morphological markers of emotionality, as well as syntactic and intonational constructions that enhance evaluative meaning. English dialogic discourse makes wider use of lexical selection and intonation, while Ukrainian employs a richer system of morphological and syntactic tools. The comparative analysis reveals how each language configures its own communicative strategies for expressing nuanced emotional states. The findings can be applied in discourse studies, translation practice, teaching spoken communication, and analysing emotional expression in intercultural contexts.