Перегляд за Автор "Віщур, О.І."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2

Вплив вітамінів е і с на кількість І функціональну активність Τ- ι β-лімфоцитів крові курчат-бройлерів
(НУБіП України, 2020) Романович, Л.В.; Куртяк, Б.М.; Віщур, О.І.
Досліджували окремі показники Т- і В-клітинної ланок імунітету курчат-бройлерів упродовж періоду їх вирощування за додаткового введення до їх раціону токоферолу ацетату та аскорбінової кислоти. Дослідження проводили в одному з господарств Львівської області на чотирьох групах курчат-бройлерів по 100 голів у кожній, починаючи з 1- до 41-добового віку. Курчата контрольної групи отримували стандартний раціон, першої дослідної – раціон з додаванням токоферолу ацетату, другої дослідної – аскорбінової кислоти, а третьої – комплекс вказаних вітамінів. У цільній крові визначали відносну кількість Т- і В-лімфоцитів та їх окремих популяцій у реакції спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана, проводили диференційований підрахунок розеткоутворюючих лімфоцитів із різним ступенем функціональної активності. Проведені дослідження показали, що додаткове введення курчатам до їх раціону токоферолу ацетату (вітаміну Е) та аскорбінової кислоти (вітаміну С) має стимулюючий вплив на кількість Т- і В-лімфоцитів і функціональну активність Т- і В-клітинної ланок імунітету. Про що свідчать збільшена кількості Τ-лімфοцитів (загальних, активних, теοфілін-резистентних ) і Β-лімфοцитів у крοві курчат-бройлерів, яким дοдаткοвο до раціοну ввοдили вітаміни. При цьому виявленο вищу функціοнальну активність досліджуваних імунοкοмпетентних клітин за рахунοк зміцнення рецептοрнοгο апарату Τ- і Β-лімфοцитів – збільшення кількοсті клітин із низькοю і середньою ступінню aвіднοсті і зниження неактивних у функціοнальнοму віднοшенні Τ- і Β-лімфοцитів крοві. Вказані зміни були виражені більшою мірою у крові курчат 27-добового віку за дії комплексу зазначених вітамінів. Отже, на основі проведених досліджень можна стверджувати про регуляторну роль вітамінів Е і С у формуванні клітинної ланки специфічної імунної відповіді курчат-бройлерів. За дії досліджуваних вітамінів, і, особливо аскорбінової кислоти констатовано збільшення кількості та підвищення функціональної активності Т- і В-лімфоцитів крові. Ці зміни, ймовірно, зумовлені антиоксидантною дією цих вітамінів у забезпеченні метаболічного гомеостазу мембран і рецепторного апарату імунокомпетентних клітин.
Рівень окиснювального пошкодження білків та інтенсивність процесів пол в організмі коропів, уражених аеромонозом, та за лікування препаратом «Флюмек»
(ВЦ НУБіП України, 2018) Солопова, Х.Я.; Віщур, О.І.
На даний час актуальним є не лише пошук ефективних прапаратів для лікування бактеріальних захворювань у риб, а й комплексне вивчення впливу цих засобів на організм. Мета роботи полягала у з’ясуванні рівня окиснювального пошкодження білків та інтенсивність процесів пероксидного окиснення ліпідів у крові коропів, уражених аеромонозом, та за лікування препаратом «Флюмек» і його комплексу з насінням розторопші плямистої. Досліди проводили на хворих аеромонозом коропах двохрічного віку, які за принципом аналогів були розділені на три дослідні групи по 4 особини у кожній, контролем слугували клінічно здорові коропи. Перша група – контрольна, клінічно здорова риба отримувала 3 % крохмальну суспензію, друга група – хвора аеромонозом риба, отримувала лише 3 % крохмальну суспензію, третій групі – через зонд упродовж 7 днів вводили антибактеріальний препарат «Флюмек» з розрахунку 10 мг/кг маси риби у складі 3 % крохмальної суспензії, четвертій дослідній групі – окрім аналогічної дози антибактеріального препарату задавали ще 5 % меленого насіння розторопші плямистої (Silybum marianum). Результати проведених досліджень показали, що захворювання коропів на аеромоноз призводить до підвищення інтенсивності процесів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) і окисної модифікації білків (ОМБ), про що свідчать вірогідно вищий рівень їх показників у хворої риби порівняно до здорової. Введення хворим на аеромоноз коропам препарату «Флюмек» окремо та у комплексі з насінням розторопші плямистої спричинило вірогідне зменшення вмісту альдегідних і кетонових похідних окиснювальної модифікації білків, гідроперекисів ліпідів і ТБК-активних продуктів.