Перегляд за Автор "Дорощук, В.О."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2

Ефективність використання ультразвукової діагностики за увеїтів великої рогатої худоби
(ВЦ НУБіП України, 2019) Дорощук, В.О.
У статті наведені результати ультразвукового дослідження очей у великої рогатої худоби в нормі та хворої на увеїт. У результаті проведеної роботи вдалося оцінити діагностичну цінність ультразвукового дослідження за увеїту. За порушень прозорості оптичних середовищ ока, даний метод діагностики є невід’ємною частиною постановки діагнозу і розуміння розвитку процесу захворювання. Основною сонографічною ознакою увеїту є потовщення судинної оболонки, обумовлене її набряком. Встановлено, що у більшості хворих на увеїт тварин у скловидному тілі були наявні гіперехогенні плаваючі помутніння, які відсутні на парному оці. Розмір запаленого очного яблука був на декілька міліметрів менше, ніж у контралатерального ока і на 7 % менше, ніж у тварин контрольної групи. Середня товщина судинної оболонки ока у задньому полюсі в середньому становила 1,46 см, що на 71% більше, ніж у здорових тварин. Перевагою даної методики є неінвазивність, за допомогою ультразвукового дослідження можна здійснити співставлення і аналіз анатомічних структур очного яблука, орбіти, визначити їх гемодинамічні характеристики, що є особливо важливим за дослідження непрозорих структур ока.
Роль кілерної активності лімфоцитів у розвитку стрептококового увеїту великої рогатої худоби
(ВЦ НУБіП України, 2018) Дорощук, В.О.
Офтальмологічна патологія великої рогатої худоби є однією із найрозповсюдженіших і складних невирішених проблем сучасної ветеринарної хірургії. Увеїт – дуже небезпечне і тяжке ураження судинної оболонки ока (tractus uveus), оскільки досить часто ускладнюється катарактою або глаукомою, які неминуче закінчуються сліпотою. У статті висвітлені результати дослідження кілерної активності лімфоцитів великої рогатої худоби, хворої на стрептококовий увеїт. Згідно із сучасними уявленнями в патогенезі увеїтів значну роль відіграють імунні порушення, у тому числі, зумовлені К-клітинами (кілерами). Водночас залишається мало вивченим стан ефекторної ланки імунної системи, зокрема кілерної активності лімфоцитів в перебігу увеїтів, що й стало метою нашого дослідження. Під час даного дослідження проведено клінічне, гематологічне, мікробіологічне і патологоанатомічне обстеження 75 голів молодняка великої рогатої худоби віком 9-15 місяців, хворих на фібринозний увеїт. Виявлено, що збільшення вмісту К-клітин в крові протягом перших двох стадій ураження хворого на фібринозний увеїт стрептококової етіології молодняка великої рогатої худоби можна розглядати у якості антимікробного захисту, тоді як збільшення вмісту в крові кілерів в третій стадії хвороби зумовлено ефекторною діяльністю в зв’язку ыз розсмоктуванням кришталика.