Перегляд за Автор "Засєкін Д.А."

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Аналіз моніторингових досліджень важких металів та мікроелементів у кормах для тварин
(2022) Шуляк С.В.; Засєкін Д.А.; Чечет О.М.; Кобиш А.І.; Гайдей О.С.; Димко Р.О.
Визначення біологічної цінності м’яса органічних курчат
(НУБіП України, 2020) Кучерук М.Д.; Засєкін Д.А.
Вивчено хімічний склад м’яса і вміст амінокислот у м’язовій тканині курчат м’ясо-яєчного напряму продуктивності за органічного вирощування. Метою досліджень було вивчення впливу нутріцевтиків на якість і повноцінність курячого м’яса. Про біологічну цінність м’яса роблять висновок за «білково- якісним показником», який є співвідношенням триптофану (індикатором повноцінних білків м’язової тканини) до оксипроліну (показника неповноцінних сполучнотканинних білків). Дослідження проводились у органічному господарстві. Птиця утримувалась у пташниках із вільним виходом на пасовище, отримувала органічні корми. Курчатам дослідних груп (Д1 та Д2) застосовувались натуральні профілактичні препарати – пробіотик та постбіотик відповідно, курчата контрольної групи не отримували жодних профілактичних препаратів. Після забою птиці здійснювали порівняльну оцінку біологічної цінності м’яса дослідних і контрольних курчат, визначено амінокислотний скор білка грудних і стегнових м’язів. Встановлено, що застосування в годівлі пробіотика і постбіотика покращує амінокислотний склад м’яса птиці на фоні кращої продуктивності та збереженості курчат. Серед незамінних амінокислот у м’ясі курчат з Д1 реєстрували вірогідне збільшення валіну на 5,76 %, ізолейцину – на 5,22, лізину – на 7,42, метіоніну – на 4,96, триптофану – на 4,83, аргініну – на 4,98 %. У м’ясі курчат Д2 вірогідне збільшення показників розподілилось наступним чином: ізолейцину на – 4,75 %; лізину – на 8,05; метіоніну – на 9,67 %; триптофану – на 16,69; аргініну – на 5,71 %. Серед замінних амінокислот за результатами досліджень грудних м’язів курчат у дослідних групах відмічено збільшення в Д1 аланіну – на 5,47 % і цистину – на 11,49 %, а в Д2 аланіну – на 6,58 % і цистину – на 25,32 %. Білково-якісний показник м’яса органічних курчат обох дослідних груп перевищує значення такого у пробах м’яса курчат з контрольної групи. Отже, органічне вирощування птиці з використанням натуральних профілактичних нутріцевтиків сприяє покращенню біологічої цінності м’яса курчат.
Вплив гігієнічних засобів для обробки вимені на якість молока
(2022) Соколюк В.М.; Засєкін Д.А.; Соломон В.В.; Сокульський І.М.; Лігоміна І.П.; Крупельницький Т.В.
Вплив мийно-дезінфікуючого засобу “Аргомол” на організм лабораторних тварин (доклінічні дослідження)
(НУБіП України, 2018) Засєкін Д.А.; Димко Р.О.; Коваленко В.Л.
Доїльне устаткування може бути основним джерелом забруднення молока мікроорганізмами, оскільки молоко, що залишається в нерівностях молокопроводу та окремих частинах апаратів, є сприятливим середовищем для розмноження мікроорганізмів. Своєчасні миття та дезінфекція доїльного устаткування і молочного інвентаря є запорукою одержання безпечного молока високої якості. Нами був розроблений новий мийно-дезінфікуючий засіб «Аргомол» для санації доїльного обладнання. За вибору мийно-дезінфікуючого засобу для проведення санації молочного обладнання слід звертати увагу не лише на його ефективну бактерицидну та інші дії, а також і на можливу токсичність. Дана стаття присвячена доклінічним дослідженням мийно- дезінфікуючого засобу “Аргомол” щодо визначення кумулюючої, подразнюючої, сенсибілізуючої та шкірно-резорбтивної дій засобу на організм лабораторних тварин. Дослідження проводились згідно методичних рекомендацій “Оцінка придатності та ефективності мийних, дезінфікуючих і мийно-дезінфікуючих засобів для санітарної обробки доїльного устаткування та молочного інвентаря”. Доведено, що мийно- дезінфікуючий засіб “Аргомол” не має вираженої кумулюючої, подразнюючої, сенсибілізуючої і шкірно-резорбтивної дій. Встановлено, що мийно- дезінфікуючий засіб «Аргомол» згідно класифікації речовин за токсичністю (ГОСТ 12.1.007-76) відноситься до 4 класу.
Дослідження ефективності кислотного мийно-дезінфікуючого засобу «Аргомол» при здійсненні санітарної обробки доїльної установки з молокопроводом
(2022) Пушкова А.Г.; Засєкін Д.А.; Димко Р.О.
Перспективи застосування церію оксиду (СеО2) у бджільництві
(2022) Нікітіна Л.М.; Засєкін Д.А.; Постоєнко В.О.
Продуктивність курчат-бройлерів за дії штучного підвищеного магнітного поля та намагніченої води
(2022) Орлюк Т.М.; Засєкін Д.А.; Димко Р.О.
Хороший деззасіб зменшує залежність від антибіотиків
(2022) Шевченко О.Б.; Засєкін Д.А.; Соломон В.В.; Іщенко В.Д.