Перегляд за Автор "Кладницька, Л.В."

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Активність сукцинатдегідрогенази мітохондрій печінки тварин-реципієнтів за впливу алогенних мезенхімальних стовбурових клітин
(НУБіП України, 2019) Кладницька, Л.В.; Мазуркевич, А.Й.; Томчук, В.А.; Гарманчук, Л.В.; Малюк, М.О.; Калачнюк, Л.Г.; Величко, С.В.; Лозова, О.Л.; Данілов, В.Б.; Харкевич, Ю.О.; Ткаченко, Т.А.; Бокотько, Р.Р.; Шелест, Д.А.
Дослідження проводили на самцях мишей C57BL/6 віком 2-3 місяці. Отримання алогенних мезенхімальних стовбурових клітин ( МСК) культури жирової тканини і кісткового мозку проводили за стерильних умов у боксі біо- логічної безпеки 2-го класу. Культури клітин культивували в СО2 інкубаторі за температури 37 °С, 5 % СО2 у середовищі DMEM з додаванням 10-15 % фетальної бичачої сироватки, 1 % антибіотика-антимікотика (Sigma-Aldrich, США). Сформовані наступні групи тварин: 1 група - інтактні (контрольні) тварини; 2 група– тварини, яким уводили 0,5 мл 0,89 % розчину NaCl (плацебо); 3 група – тварини, яким уводили 104 алогенних МСК культури жирової тканини в 0,5 мл фосфатного буферного розчину, 4 група – тварини, яким уводили 104 алогенних МСК культури кісткового мозку в 0,5 мл фосфатного буферного розчину. На 12-ту добу після трансплантації МСК у тварин сформованих груп визначали активність сукцина- тдегідрогенази в мітохондріях печінки. Визначення активності ферменту проводили у відповідності зі способом, принципом якого є відновлення феррицианида калію (K3[Fe(CN)6]) до фероциани- да калію (K4[Fe(CN)6]) сукцинатом із залученням сукцинатдегідрогенази. Активність визначали за обсягом відновленого феррицианида. Статистичну обробку результатів проводили з використанням програмного забезпечення "Origin 6.1" та t-критерію Стьюдента. Всі дані представлені у вигляді середніх арифметичних і стандартних відхилень. Встановлено, що на 12-ту добу дослідження активність сукцинатдегідрогенази у третій дослідній групі становила 57,7 ± 1,6 ммоль / л K3[Fe(CN)6] / мг*хв (р < 0,001), що було достовірно вище, ніж у тварин першої та другої груп – 45,9 ± 0,7 і 43,3 ± 1,2 ммоль / л K3[Fe(CN)6] / мг*хв відповідно. Активність ферменту у тварин першими двома групами і становила 53,3 ± 1,4 ммоль/л K3[Fe(CN)6]/мг*хв (р < 0,01). Слід зазначити, що активність мітохондріальної сукцинатдегідрогенази в печінці тварин-реципієнтів після трансплантації МСК культури жирової тканини достовірно вища, ніж після трансплантації МСК культури кісткового мозку (р < 0,05). Таким чином, було визначено достовірне підвищення активності мітохондрі- альної сукцинатдегідрогенази в печінці тварин-реципієнтів після трансплантації алогенних мезенхімальних стовбурових клітин з культури жирової тканини і кісткового мозку.
Вплив мезенхімних стовбурових клітин на пухлинний процес на моделі метастазуючої карциноми легені Льюїс
(НУБіП України, 2021) Кладницька, Л.В.; Мазуркевич, А.Й.; Величко, С.В.; Бокотько, Р.Р.; Савчук, Т.Л.
Монографію присвячено результатам вивчення системного впливу мезенхімних стовбурових клітин на пухлинний процес на моделі метастазуючої карциноми легені Льюїс. Уперше доведено, що за системного впливу алогенних мезенхімних стовбурових клітин у тварин-реципієнтів збільшується маса первинної пухлини, загальний об’єм метастазів, кількості анеуплоїдів у первинній пухлині та їх кількості серед клітин проліферативного пулу, знижується кількість клітин в стані апоптозу, відбувається швидший перехід пухлинного процесу до васкулярної стадії. Встановлено причинно-наслідкову залежність трансплантації стовбурових клітин, загального об’єму метастазів, кількості клітин первинної пухлини в стані апоптозу, що засвідчує активізацію пухлинного процесу. Монографія розрахована на наукових співробітників, аспірантів, магістрів, студентів вищих навчальних закладів, спеціалістів ветеринарної медицини.
Диспластичні процеси кульшового суглоба в собак крупних та гігантських порід
(2022) Кладницька, Л.В.; Величко, С.В.; Величко, В.С.
Діагностичні заходи за підозри на дирофіляріоз в собак
(2022) Кладницька, Л.В.; Сорока, Н.М.; Пашкевич, І.Ю.; Величко, С.В.; Павчинська, В.В.; Ландаренко, Л.С.; Касьян, О.К.
Науково-методичні рекомендації «Використання стовбурових клітин для лікування ушкоджень кісткової тканини»
(2022) Мазуркевич, Анатолiй Йосипович; Савчук, Тарас Любомирович; Кладницька, Л.В.; Бокотько, Роман Романович; Харкевич, Юрій Олександрович; Ковпак, В.В.
Науково-методичні рекомендації «Використання стовбурових клітин для лікування ушкоджень кісткової тканини» призначені для використання в науково-дослідницьких установах, закладах вищої освіти, клініках ветеринарної медицини для вивчення і поглиблення знань щодо впливу стовбурових клітин на регенеративні процеси в тканинах.