Перегляд за Автор "Костенко, С.О."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2

Мікросателітний аналіз популяцій качок з різним рівнем яєчної продуктивності
(ВЦ НУБіП України, 2018) Чепіга, А.М.; Костенко, С.О.; Свириденко, Н.П.; Дорошенко, М.С.; Кириєнко, А.Ю.; Король, П.В.; Коновал, О.М.; Лу, Л.; Бу, С.; Хуанг, Ц.; Лі, Л.
У статті наведені результати досліджень генетичної структури чотирьох дослідних груп качок породи Шаосінь з різною масою яйця. На основі аналізу мікросателітних локусів було встановлено, що тварини, які є носіями індивідуальних алелей локусу APL80, мають високий рівень гетерозиготності. Серед семи досліджених мікросателітних локусів встановлено, що мономорфним був лише один – APL83. Показники гомозигот та гетерозигот коливались залежно від групи та локусу. У досліджених групах фактична гетерозиготність коливалась від 0,333 (група І, APL79) до 0,7 (група ІІІ, APL23). Показник очікуваної гетерозиготності був найвищим у локусі APL23 (0,625-0,866). В результаті аналізу індексу поліморфності найбільшим показник був для локусу APL23. У середньому у кожній групі кількість гетерозигот, коливалася залежно від групи від 66 до 68 %. Виявлено, що зі збільшенням особин з генотипом 101, середній показник маси яйця у групі від І групи (0,413) до IV (0,5) зростає. Отримані результати свідчать про перспективне використання цього локусу для пошуку пов'язаного з ним гена-кандидата, поліморфізм якого пов'язаний з масою яйця.
Яєчна продуктивність EGFP-трансгенних качок
(НУБіП України, 2019) Король, П.В.; Костенко, С.О.; Коновал, О.М.; Лу, Л.; Лі, Л.
У статті представлені результати аналізу яєчної продуктивності двох поколінь трансгенних качок (ТК) по гену EGFP. ТК були отримані шляхом переносу чужорідної ДНК за допомогою сперматозоїдів. Яєчну продуктивність ТК першого покоління (дослідна група) порівнювали з продуктивністю нетрансгенних качок (контрольна група) такого ж віку і лінії.