Перегляд за Автор "Кучерук, Марія Дмитрівна"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1

Теоретичне та експериментальне обґрунтування застосування препаратів на основі пробіотичних мікроорганізмів та їх метаболітів у органічному птахівництві
(2021) Кучерук, Марія Дмитрівна
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.06 – гігієна тварин та ветеринарна санітарія. – Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ 2021. Дисертація присвячена вирішенню науково-прикладної проблеми щодо профілактики захворювань і підвищення ефективності вирощування птиці за органічною технологією. Наведено наукове обґрунтування застосування пробіотика «LactoPharm LP12» (виробник ТОВ «Лактофарм Україна») і розробленого постбіотика «Бактеріосан» у технології м’ясного, яєчного і м’ясо-яєчного напрямів органічного птахівництва й експериментально доведено їхню ефективність. Встановлено високу антимікробну активність постбіотика «Бактеріосан» на тест-культурах мікроорганізмів in vitro, а також значну антагоністичну дію пробіотика «LactoPharm LP12», нешкідливість обох препаратів на білих мишах. Науково-виробничі дослідження проводилися в умовах трьох господарств, що є сертифікованими операторами органічного ринку України, на курях різних напрямів продуктивності (курчата-бройлери, кури м’ясо-яєчного напряму продуктивності та кури-несучки). Встановлено покращення продуктивності та збереженості птиці дослідних груп порівняно з контролем. Встановлено достовірно вищі прирости маси тіла курей усіх дослідних груп, в усіх науково-виробничих дослідах порівняно з контролем. Водночас курчата-бройлери за органічного вирощування не реалізують свій генетичний потенціал унаслідок їхньої непристосованості до вільно-вигульної системи утримання. Обґрунтовано переваги використання курей м’ясо-яєчної породи для органічного виробництва для покращення його ефективності та благополуччя птиці за виробництва яєць та м’яса. Застосування пробіотика «LactoPharm LP12» та постбіотика «Бактеріосан» сприяє профілактиці зараження птиці інфекційними захворюваннями, зокрема, виникнення шлунково-кишкових інфекцій, не спричиняє змін фізіологічних та гематологічних показників організму птиці, покращуючи якість і смак отриманої продукції. Натомість, у курей, яким не застосовували препарати, спостерігали низькі показники продуктивності, симптомокомплекси дисбактеріозів і загибель. Ефективність коригування мікробіоценозу кишечника курей досліджуваними препаратами підтверджується високими титрами лактобактерій у пробах кишечника птиці дослідних груп (в усіх трьох дослідах), що є свідченням належного формування мікробіоценозу кишечника, яке дало змогу уникнути значної колонізації кишечника патогенною мікрофлорою. Уміст бактерій групи кишкових паличок в кишечнику курчат дослідних груп був меншим порівняно з аналогічним показником курчат контрольної групи за одночасного збільшення кількості пробіотичної мікрофлори. Обробка підстилки пташників постбіотиком «Бактеріосан» і пробіотиком «LactoPharm LP12» сприяла зменшенню загального мікробного числа та кількості мікроміцетів у повітрі пташників. Доведено, що отримана органічна продукція (м’ясо та яйця) від птиці, якій застосовували випробовувані препарати, є якісною та безпечною за низкою проведених фізико-хімічних і токсикологічних досліджень, а також за дегустаційною оцінкою