Автореферати
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Концептуальні основи систем зелених насаджень малих міст Київщини в контексті екозбалансованого розвитку(2021) Зібцева, Ольга ВасилівнаДисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 «Лісові культури та фітомеліорація». Національний університет біоресурсів і природокористування України. Київ, 2021. Дисертацію присвячено дослідженню концептуальних основ системи озеленення малого міста у контексті екозбалансованого розвитку на прикладі малих міст Київської області. Розглянуто теоретичні, нормативно-правові та термінологічні аспекти формування системи зелених насаджень міст. У роботі оцінено і ранжовано малі міста Київської області за сучасним та ретроспективним станом їх територій, а також за прогнозованими перспективними змінами їх екозбалансованості за умови виконання показників їх генеральних планів. Зокрема, досліджено тренди екологічної стабільності територій малих міст за показниками стійкості та стабільності, озеленення, за розподілом наземного покриття за супутниковими даними на базі сервісу Land Viewer EOS. Встановлено забезпеченість приміських зон лісовими масивами. Згруповано малі міста на кластери за кожним із показників і встановлено інтегровану подібність малих міст за комплексом визначених показників екозбалансованості. Проілюстровано якісну характеристику зелених насаджень малого історичного міста Вишгорода за категоріями функціонального призначення. Обґрунтовано стратегію озеленення малих міст, яка має ґрунтуватися на пріоритеті ековимог, концепції компактного зеленого міста в парковому середовищіДокумент Організаційно-економічні засади формування доданої вартості у зернопродуктовому підкомплексі АПК(2021) Світовий, Олександр МиколайовичДисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук зі спеціальності 08.00.03 «Економіка та управління національним господарством». Національний університет біоресурсів і природокористування України. Київ, 2021. У роботі виявлено проблеми та аргументовано і сформовано теоретичні, методологічні та організаційні-економічні положення щодо формування доданої вартості в зернопродуктовому підкомплексі АПК. Удосконалено методологію наукового дослідження формування доданої вартості через взаємозв’язок теорії і практики, принципів, законів і методів пізнання. Розроблено стратегію управління доданою вартістю у підкомплексі, яка забезпечить одержання максимальної величини доданої вартості. Запропоновано концепцію міжгалузевого підходу до формування доданої вартості в зернопродуктовому підкомплексі, а також визначено концептуальні основи державного регулювання доданою вартістю через посилення вертикальної та горизонтальної інтеграції, розвиток кооперації, створення кластерів. Визначено модель формування оптимальної величини доданої вартості, яка враховує стимулюючий вплив основних факторів та оптимізує реалізацію продукції зернопродуктового підкомплексу з високою доданою вартістю як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Доповнено систему показників для аналізу доданої вартості та оцінки її структуриДокумент Динаміка росту та продуктивність соснових насаджень Чорнобильської зони відчуження(2021) Слива, Олександр АнатолійовичДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільсько-господарських наук зі спеціальності 06.03.02 «Лісовпорядкування та лісова таксація». Національний університет біоресурсів і природокористування України. Київ, 2021. Дисертацію присвячено дослідженню особливостей росту, біопродуктивності та вуглецедепонувальної функції соснових деревостанів Чорнобильської зони відчуження, що слугуватиме інформаційним інструментарієм ведення ефективного лісового господарства на радіаційно забруднених територіях. У результаті виконання дисертаційного дослідження здійснено аналіз характеристики соснових деревостанів досліджуваного регіону, зібрано дослідні дані для оцінювання ходу росту і структури фітомаси. Розроблено систему моделей динаміки таксаційних показників та комплекс таблиць ходу росту на типологічній основі, які відображають особливості росту сосняків у таких типах лісу, як сухий сосновий бір, свіжий сосновий бір, свіжий дубово-сосновий субір, вологий дубово-сосновий субір та вологий грабово-дубово-сосновий сугруд. Запропоновано нормативно-інформаційне забезпечення для оцінювання біопродуктивності та вуглецедепонувальної здатності соснових деревостанів та встановлено обсяг фітомаси соснових насаджень регіону на рівні 15 млн т. Щорічний обсяг депонованого сосновими деревостанами вуглецю становить близько 400 тис. т, або в середньому близько 460 г С∙(м2)-1. Здійснено оцінку екологічно безпечного енергетичного потенціалу деревної біомаси лісів досліджуваного регіону з урахуванням дотримання норм забруднення радіонуклідамиДокумент Агроекологічне обґрунтування та прогнозування динаміки популяції комах-фітофагів у системах захисту пшениці озимої в лісостепу України(2020) Сахненко, Володимир ВадимовичДисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 16.00.10 «Ентомологія». Національний університет біоресурсів і природокористування України. Київ, 2020. У дисертації обґрунтовано та удосконалено технологію захисту пшениці озимої від комплексу шкідливих видів комах-фітофагів у системах контролю шкідників із застосуванням моніторингу їх розвитку та розмноження. Оцінено поширення комплексу шкідників за нових технологій вирощування пшениці озимої, що дозволить збільшити виробництво зерна в Лісостепу України. У сучасних технологіях вирощування пшениці озимої обґрунтовано фітосанітарний моніторинг як шкідливих, так і основних корисних видів комах за етапами органогенезу рослин. Уточнено біологію досліджуваних видів комах-фітофагів і визначено особливість їх розмноження від появи сходів до фази виходу рослин у трубку й молочно-воскової стиглості пшениці озимої. Досліджено багаторічно динаміку чисельності личинок двокрилих комах-фітофагів, яка зростала у вологі роки на 12–18 % у порівнянні з посушливими, що доцільно враховувати в системах вирощування пшениці озимої із застосуванням моделей прогнозу для оптимізації спеціальних хімічних засобів їх контролю у часі та просторі. Визначено основні показники впливу на формування ентомокомплексів пшениці озимої сучасних заходів захисту посівів з урахуванням факторів агроценозу зокрема, сівозміни, систем добрив і заходів захисту рослин від насіння до основних етапів органогенезу районованих та перспективних сортів. В 2002–2019 рр. виявлено особливості 3–4-річної синхронізації масових розмножень основних популяцій шкідників пшениці озимої в регіоні досліджень. Установлено взаємозв’язки чисельності основних шкідливих видів комах з абіотичними, антропічними та іншими чинниками при вирощуванні пшениці озимої за загальноприйнятими технологіями. Розроблено нові підходи щодо комплексної оцінки особливостей популяційних циклів та ефективності захисних заходів від основних шкідників пшениці озимої в Лісостепу України. Встановлено ефективність сучасних організаційно-господарських та хімічних захисних заходів проти комплексу шкідливих видів комах-фітофагів на основі розроблених моделей прогнозу розмноження комплексу шкідників пшениці озимої. Обґрунтовано технологію внесення бакових сумішей із додаванням до діючих речовин інсектицидів – імідаклоприд, диметоат, хлорпірифос або тіаметоксам і рідкого азотного добрива КАС, 32 %, 1 % при протруєнні і 7–10 % при обприскуванні. Це підвищило ефективність захисної дії інсектицидів на 27,3–35,8 % у порівнянні з іншими варіантами та в середньому на 86,5 % дозволяє контролювати шкідливі види досліджуваних ентомокомплексівДокумент Еколого-економічні засади раціонального використання та охорони земель лісогосподарського призначення в умовах детентралізації влади(2021) Опенько, Іван АнатолійовичДисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук зі спеціальності 08.00.06 «Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища». Національний університет біоресурсів і природо-користування України. Київ, 2021. У дисертації сформульовано теоретико-методологічні підходи раціонального природокористування, які дали можливість вирішити важливу науково-прикладну проблему – формування системи раціонального використання та охорони земель лісогосподарського призначення в умовах децентралізаційних процесів. Удосконалено термінологічну базу наукового дослідження, яка ґрунтується на принципах та ідеях філософської основи «раціоналізму». Розроблено та апробовано концептуальну модель дослідження лісових екосистем в контексті сталого природокористування. Проаналізовано європейську практику раціонального використання та охорони земель лісогосподарського призначення. Досліджено існуючий стан та здійснено регресійний аналіз факторів які впливають на збалансоване використання та охорону земель лісогосподарського призначення в ЄС. Сформовано перспективні напрями адаптації (впровадження) позитивного європейського досвіду в систему управління землями лісогосподарського призначення в Україні. Обґрунтовано теоретико-методологічні основи організації та управління землями лісогосподарського призначення на основі впровадження нових блокчейн (blockchain) технологій, які дозволять створити систему підзвітності, яка зможе обмежити незаконні дії щодо обігу лісових ресурсів і захистити права місцевого населення на отримання справедливого прибутку від їх використання і сприятиме відстеженню та дотриманню прав власності територіальних громад на лісові ресурси; Удосконалено фінансово-економічний механізм раціонального використання та охорони земель лісогосподарського призначення, в основу якого покладено підготовку інформаційної основи щодо якості та кількості лісових ресурсів; діджиталізацію лісових площ та картографічну прив’язку даних про лісові ресурси в межах України; визначення площі лісових землекористувань; створення реєстру даних обліку лісових земель в розрізі об’єднаних територіальних громад; визначення величини податкових надходжень до бюджетів об’єднаних територіальних громад з урахуванням норм чинного законодавстваДокумент Первинна продукція деревостанів головних лісотвірних порід Східного Полісся України(2021) Матушевич, Любов МиколаївнаДисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук зі спеціальності 06.03.02 «Лісовпорядкування та лісова таксація». Національний університет біоресурсів і природокористування України. Київ, 2021. У дисертації представлено теоретичні й прикладні аспекти оцінювання первинної продукції дерев і деревостанів та її динаміки для основних лісотвірних видів у Східному Поліссі України. У дослідженні розроблено алгоритми оцінювання первинної продукції компонентів надземної фітомаси дерев і деревостанів. Одержано систему математичних моделей та розроблено нормативно-інформаційне забезпечення оцінки первинної продукції компонентів надземної фітомаси дерев і деревостанів сосни звичайної, берези повислої та дуба звичайного. Отримано інформаційно-довідкові дані фракційного складу надземної фітомаси, її щільності й депонованого вуглецю для хвойних, твердолистяних, м’яколистяних лісів лісогосподарських підприємств Східного Полісся України. Розраховано первинну продукцію фітомаси, вуглецю та киснепродуктивність насаджень регіону досліджень. Запропоновано метод обміру та оцінювання первинної продукції гілок крони дерев. Опрацьовано методику оцінки індексу площі листкової поверхні деревостанів. Визначено індекс площі листкової поверхні для соснових, березових і дубових деревостанів Східного Полісся УкраїниДокумент Робастно-оптимальні системи управління складними технологічними об'єктами харчової промисловості(2021) Луцька, Наталія МиколаївнаДисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук зі спеціальності 05.13.07 «Автоматизація процесів керування». Національний університет біоресурсів та природокористування України. Київ, 2021. За результатами дисертаційного дослідження, а також комплексу науково- дослідних та прикладних робіт за тематикою дисертації запропоновано вирішення науково-технічної проблеми, що полягає в розробленні та впровадженні робастно-оптимальних систем керування для технологічних об’єктів харчової промисловості, що функціонують в умовах невизначеності, та створенні науково-методологічних основ їх застосування та проєктування для забезпечення підвищення енерго-, ресурсоефективності та якості виробництва. Висунута проблема вирішується шляхом формування онтологічної моделі предметної області, що містить онтологію об’єктів, задач та процесів, на основі якої формується метод розроблення та моніторингу системи керування технологічним об’єктом харчової промисловості, що функціонує в умовах невизначеностіДокумент Біопродуктивність соснових насаджень Байрачного степу України(2021) Ловинська, Вікторія МиколаївнаДисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук зі спеціальності 06.03.02 «Лісовпорядкування та лісова таксація». Національний університет біоресурсів і природокористування України. Київ, 2021. У дисертації узагальнено теоретичні основи та сформульовано практичне обґрунтування системи моделей для встановлення якісних і кількісних характеристик компонентів надземної фітомаси дерев та деревостанів сосни звичайної Байрачного Степу України.Представлено результати моделювання компонентів фітомаси стовбура та крони дерев і деревостанів сосни звичайної у штучних насадженнях Байрачного Степу України. На основі отриманих моделей розроблено нормативно-довідкову базу для оцінювання компонентів надземної фітомаси сосняків, які функціонують в умовах досліджуваного регіону. Наведено результати обробки мультиспектральних (Sentinеl-2А) та радарних (Sentinеl-1А) супутникових знімків зі встановленими показниками вегетаційних індексів та біофізичних параметрів соснових деревостанів досліджуваного регіону. За індексами NDVI (Sentinеl-2А) та RDPI (Sentinеl-1А) розраховано надземну біомасу сосняків та проведено картографування її розподілу в межах регіону досліджень. Визначено особливості росту та розроблено динамічну бонітетну шкалу соснових деревостанів в умовах Байрачного Степу України. Робота також містить результати оцінювання біопродукційних процесів соснових деревостанів у динаміці та передбачає використання розроблених таблиць ходу росту для встановлення вуглецедепонувальної та киснепродукувальної здатності сосняків у досліджуваному регіоніДокумент Поліфункціональна організація і трансформація вторинного метаболізму деревних рослин у лісових та урбофітоценозах(2021) Ліханов, Артур ФедоровичДисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук зі спеціальності 06.03.01 «Лісові культури та фітомеліорація». Національний університет біоресурсів і природокористування України. Київ, 2021. Дисертацію присвячено виявленню інформативних фізіолого-біохімічних маркерів і просторовому розподілу вторинних метаболітів, які пов’язані з реалізацією адаптивного потенціалу рослин. Показано, що вторинні метаболіти перидерми і кори однорічних пагонів рослин роду Aesculus L., Betula L., Juglans L. за якісним й кількісним складом дозволяють виявляти окремі кластери, які за таксономічними і екологічними характеристиками співпадають з секціями, що виділені за морфологічними і молекулярно-генетичними ознаками. Також визначено, що гібридні форми, які спорадично виникають у процесі натуралізації інтродукованих видів родового комплексу Juglans, характеризуються зниженим вмістом флавоноїдів, що може суттєво впливати на їхню індивідуальну стійкість та інвазійний потенціал. З’ясовано, що просторовий розподіл фенольних сполук у листках рослин має тканино-специфічну і градієнтну залежність та забезпечує захист тканин від фітопатогенів і надлишкової інсоляції. Визначено просторово детермінований і недетермінований механізми конституційної та індукованої стійкості рослин роду Aesculus проти гусениць Cameraria ohridella Deschka & Dimic. Виявлено біохімічні маркери, які свідчать про деструктивні процеси в деревині Quercus robur L. Розроблено функціональну модель тканинних бар’єрів перикарпіїв деревних видів рослин, біологічне значення яких залежить від концентрації і просторового розподілу ендометаболітів у тканинах плодів. Доведено, що у насадженнях Fagus sylvatica L. відсутність трав’янистого ярусу зумовлена переважно біогенною трансформацією едафічних умов едифікатором через тривале підкислення ґрунтів продуктами листкового опаду і створення комплексу умов для домінування мікроміцетів, які виділяють у ґрунт фітотоксичні сполукиДокумент Обґрунтування місць розташування та величин потужностей джерел генерації електричної енергії при територіально розподіленому навантаженні(2021) Кожан, Дмитро ПетровичДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук зі спеціальності 05.09.03 «Електротехнічні комплекси та системи». Національний університет біоресурсів і природокористування України. Київ, 2021. У дисертації для вирішення питання щодо визначення економічно доцільних місць розташування та обґрунтованих величин потужностей різних типів впроваджуваних джерел генерації електричної енергії на прикладі радіальних розподільних систем електропостачання напругою 10–35 кВ в складі територіально розподіленого навантаження, пропонується простий і достатньо ефективний підхід в два етапи: вибір економічно доцільних місць розташування джерел генерації електричної енергії; визначення обґрунтованих величин потужностей джерел генерації електричної енергії в економічно доцільних місцях їх розташування. При цьому, для визначення обґрунтованих величин потужностей джерел генерації електричної енергії в економічно доцільних місцях їх розташування згідно математичної моделі усталених режимів електропостачання, пропонується до використання модифіковану математичну модель методу Ньютона з вибором складу відомих та пошукових вузлових характеристик, яка ґрунтується на доповненні матриці частинних похідних похідними по пошукових активних і реактивних потужностях: ∂εi P/∂Pi, ∂εi P/∂Qi, ∂εi Q/∂Pi, ∂εi Q/∂Qi. Розроблені алгоритм і програмна реалізація модифікованого методу Ньютона надають можливість на основі моделювання показати ефективність використання відповідної математичної моделі при визначенні величин активних і реактивних потужностей впроваджуваних джерел генерації електричної енергії в системі електропостачання різного рівня напруги. Для визначення економічно доцільних місць розташування джерел генерації електричної енергії в радіальних розподільних системах електро- постачання запропоновано використання градієнтних методів, найбільш ефективним з яких виявився градієнтний метод, що реалізує вузлові питомі транспортні витрати, тобто витрати активної потужності на передачу (транспорт) одиниці активної або реактивної потужності до місця їх споживання. Найбільші значення вузлових питомих транспортних витрат вказують на економічно доцільні місця розташування відповідних типів джерел генерації електричної енергії. Розроблено алгоритм розрахунку елементів вектор-градієнта і елементів вектора вузлових питомих транспортних витрат та виконано його програмну реалізацію для проведення модельних експериментів з метою підтвердження ефективності використання питомих транспортних витрат щодо визначення економічно доцільних місць розташування джерел генерації електричної енергії в системах електропостачання. Згідно модельних досліджень найбільш ефективним є впровадження джерел генерації електричної енергії, коли вони розташовуються у місцях співпадіння найбільших значень вузлових питомих транспортних витрат по активній і реактивній потужностях і видають в систему електропостачання як активну, так і реактивну потужності, при дотриманні умов принципу рівності. Проведення модельних досліджень виконувалося з використанням розробленого спеціалізованого комплексу технічно-програмного забезпеченняДокумент Формування системи масової оцінки земель в Україні(2021) Кошель, Антон ОлександровичДисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук зі спеціальності 08.00.06 «Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища». Національний університет біоресурсів і природо-користування України. Київ, 2021. В основу дисертаційного дослідження покладено розроблення теоретико-методологічних та еколого-економічних засад і практичних рекомендацій щодо формування системи масової оцінки земель у ринкових умовах України, які сприятимуть підвищенню рівня ефективності та об’єктивності процесу оцінювання земель і забезпечуватимуть стале раціональне використання земель. У процесі дослідження класифіковано чинники, через які проявляються особливості оцінки земельних ділянок під сільськогосподарськими угіддями, на дві групи – з особливостями земельних ділянок під сільськогосподарськими угіддями як об’єкта оцінки щодо природної складової та з особливостями земельних ділянок під сільськогосподарськими угіддями як об’єкта оцінки щодо економічної складової. Сформовано класифікацію цінності земельних ділянок у межах населених пунктів на основі вдосконалення чинних переліків ціноутворюючих чинників, які теоретично можуть впливати на ціну (вартість) земельних ділянок у межах населених пунктів, вивчення та аналізу земельного ринку в містах України, зарубіжних стандартів, а також практичного досвіду, як експерта-оцінювача з оцінки земель. У зв’язку з великою кількістю ціноформуючих чинників і показників їх було згруповано залежно від їхніх особливостей і змісту. Запропоновано диференційований підхід до оцінки земель у межах території України. Враховуючи різні рівні розвитку локальних ринків земель та іншого нерухомого майна, там, де ринок нерухомого майна вже достатньо розвинений, доцільно використовувати передові сучасні технології масової оцінки земель, які засновані на математичних методах моделювання ринків, наприклад, методи регресійного і кластерного аналізу, а в регіонах, на території громад, де немає розвиненого ринку або він перебуває на початковій стадії розвитку, доцільно передбачити поступовий, еволюційний перехід від старої системи, яка базується на нормативній вартості, до нової ринкової системи оподаткування. Запропоновано методику податкового зонування, що передбачає виділення п’яти зон з диференційованими коефіцієнтами як підвищення, так і зниження ставок земельного податку залежно від сукупності чинників, які впливають на вартість земель, та ґрунтується на порівняльній оцінці територій за комплексом природних і антропогенних чинників з погляду сприятливості для виробництва сільськогосподарської продукції, розміщення об’єктів промисловості, умов проживання населенняДокумент Інноваційно-інвестиційні напрями розвитку землеустрою на місцевому рівні(2021) Колганова, Ірина ГригорівнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.06 «Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища». Національний університет біоресурсів і природо-користування України. Київ, 2021. У дисертації обґрунтовано теоретико-методичні підходи та практичні рекомендації щодо здійснення інноваційно-інвестиційних напрямів розвитку землеустрою і землевпорядкування на місцевому рівні та оцінки їх ефективності в умовах децентралізації влади. Удосконалено сутність землевпорядних інновацій, яка полягає в комплексній організації процесу впровадження і використання результатів науково-дослідних і дослідно-технологічних землевпорядних робіт, спрямованих на капіталізацію та екологізацію землекористування; напрями інноваційного розвитку землеустрою та землевпорядкування в умовах ринкової економіки; інституційне середовище проведення землеустрою та земле-впорядкування; процес збору інформації про земельні ділянки та права на них тощо; розроблення інвестиційних проєктів землеустрою; методичні підходи до оцінки ефективності інноваційних проєктних рішень; структуру і зміст інвестиційного проєкту землеустрою сільськогосподарських підприємств у контексті інновацій; методичні засади визначення економічної та екологічної ефективності інновацій у сфері землеустрою і землевпорядкування, що полягають в удосконаленні їх показників.Документ Еколого-лісівничі особливості популяцій DENDROLIMUS PINI L. в соснових насадженнях Центрального Полісся України(2021) Карпович, Марина СергіївнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільсько- господарських наук зі спеціальності 16.00.10 «Ентомологія». Національний університет біоресурсів і природокористування України. Київ, 2021. У дисертації на основі наукових літературних джерел і власних спостережень наведено найбільш характерні біологічні, екологічні та фізіологічні особливості поширення соснового шовкопряда (Dendrolimus pini L.) у регіоні досліджень. Встановлено характерну циклічність розмноження фітофага залежно від погодно-кліматичних чинників та якості живлення. Детально розглянуто специфіку розвитку гусениць шкідника залежно від якості кормового субстрату. Обґрунтовано моніторинг різних стадій розвитку соснового шовкопряда та трофічний і екологічний зв’язки з природними популяціями паразитів, хижаків і ентомопатогенів. Встановлено, що спалахи масового розмноження соснового шовкопряда значно погіршують фітосанітарний стан лісових насаджень, що призводить до ослаблення дерев, зменшення приросту деревини, повного або часткового всихання дерев, як окремих, так і цілих насаджень. Експериментально обґрунтовано, апробовано та впроваджено оригінальну технологію інтегрованого захисту соснових лісостанів від соснового шовкопряда, за результатами моніторингового блоку з візальним, інструментальним та фізіологічним контролем. Технологія передбачає розселення на дерева лабораторних культур ентомофагів трихограми та теленомуса із рівнем ефективності оригінальної технології 90,1 %, порівнюючи з аналогічним показником хімічного еталону – 81,7 %. Обґрунтовано застосування мікробіологічних препаратів. Зокрема, на початку міграції гусениць соснового шовкопряда проводили один прийом обприскування рослинних решток і поверхні ґрунту приштамбових кіл діаметром 1,8–2,0 м 5 % водним розчином мікробіологічного препарату «Боверин» з ефективністю 56,4–64,9 %. Розроблена технологія характеризується вираженою технічною ефективністю і не поступається іншим технологіям з використанням хімічних інсектицидів. Перевага запропонованої технології полягає в екологічності та безпечності щодо природних популяцій ентомофагів, теплокровних тварин і людей та забезпеченні тривалого процесу саморегуляції ентомокомплексу соснових насаджень, що виключає масові локальні спалахи фітофага. Уточнено технологію фізіологічного моніторингу соснового шовкопряда, що передбачає оцінку репродуктивного потенціалу самиць. Прижиттєве препарування гонад самиць фітофага свідчить про характер формування складових частин гонад гермарію, вітеллярію й оваріол. Оогонез самиць, які живилися повноцінним кормом за оптимальних гідротермічних умов функціонує у циклічному режимі, із балансом між ооцитами і трофічними клітинами. За умов живлення гусениць фізіологічно неповноцінним кормом спостерігається дисфункція розвитку складових частин гонад гермарію та вітеллярію, і окремі оваріоли зазнають незворотних морфологічних змін, а реальна плодючість самиць знижується на 55–70 %. Обґрунтовано строки, норми та кратності розселення лабораторних культур ентомофагів. Показано, що ефективність біологічного захисту становить у середньому 69,1–90,4 %, і не поступається хімічному еталону – 81,7 %. Встановлена роль природних популяцій хижих членистоногих – турунів та стафілінідів – у зниженні чисельності діапаузуючих гусениць соснового шовкопряда. Виявлено 17 видів турунів та 5 видів стафілінідів. Личинки та імаго хижаків інтенсивно поїдають, насамперед, фізіологічно ослаблених гусениць соснового шовкопряда, які концентруються в листяному опаді та на поверхні ґрунту. Рівень хижацтва коливається від 29,7 до 36,5 %, що дає змогу оптимізувати систему біологічного захисту сосни від соснового шовкопряда. Отже, дослідження ґрунтується на об’єктивному та критичному аналізі першоджерел, а також експериментальних даних щодо застосування ентомофагів у соснових насадженнях. Відпрацьовано визначальні порогові рівні соснового шовкопряда для різних вікових категорій соснових насаджень. Експериментально обґрунтовано токсикологічні параметри використання грибних препаратів «Боверин» та «Метаризин» проти діапаузуючих гусениць, фітофага. Показано біоценотичну сутність реалізації запропонованої технології, рівень збереження, накопичення та розселення природних популяцій ентомопатогенів, як основи для сучасної саморегуляції ентомокомплексу сосни, що повністю викликає неконтрольовані спалахи поширення соснового шовкопрядаДокумент Дубові деревостани Правобережного Полісся України та їх лісівничо-екологічний потенціал(2021) Іванюк, Ігор ДмитровичДисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук зі спеціальності 06.03.03 «Лісознавство і лісівництво». Національний університет біоресурсів і природокористування України. Київ, 2021. Дисертацію присвячено дослідженню основ росту, розвитку, відтворення та стійкості дубових деревостанів Правобережного Полісся України. Проаналізовано їх патологічний стан та біопродуктивність. Оцінено потенційні можливості насаджень з участю дуба звичайного у складі щодо збереження й відновлення біорізноманіття фітоценозів та екологічних параметрів місцеоселень, розширення їх ресурсного потенціалу. Структура сучасного лісового фонду Правобережного Полісся містить 198,2 тис. га насаджень з участю дуба звичайного як головної породи у складі. Дуб звичайний переважно формує середньоповнотні мішані насадження з участю від 3 до 9 одиниць у складі, чисті дубняки становлять лише 6,9 % площ. У вологих і свіжих сугрудах регіону досліджень протягом 1–3 років після суцільних рубок формуються динамічні рослинні угруповання із залишками лісових та значною участю світлолюбних рудеральних і лучних видів. Після змикання крон молодого деревостану склад та ценотична будова фітоценозів поступово відновлюються. Площа встановлених осередків хвороб дуба звичайного сягнула в піковому 2014 році 4784,0 га, що становить 2,4 % від загальної та виступає вагомим підтвердженням практично мінімального впливу осередків на загальну продуктивність насаджень з дубом звичайним. Аналіз абсолютних значень та індексів радіального приросту дерев дуба звичайного у свіжих та вологих сугрудах вказує на значний вплив зовнішніх чинників (кліматичних, ґрунтово-гідрологічних, біотичних та техногенних), серед яких найсуттєвіший – це коливання кліматичних показників регіону досліджень. Показники щільності вуглецю в дубових деревостанах знаходяться у межах від 8,0 кг (м2)-1 (Волинська область) до 10,5 кг (м2)-1 (Рівненська область), які суттєво перевищують аналогічні показники м’яколистяних та хвойних деревних порід. Результати досліджень дозволили окреслити вектор розвитку лісового господарства у лісах регіону, який направлений на значно ширше використання дуба звичайного під час формування насаджень з урахуванням його потенційних лісівничо-екологічних та ресурсних можливостей.Документ Динаміка та прогноз росту деревостанів дуба звичайного вегетативного походження Лісостепу України(2021) Хань, Євгеній ЮрійовичДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільсько-господарських наук зі спеціальності 06.03.02 «Лісовпорядкування та лісова таксація». Національний університет біоресурсів і природокористування України. Київ, 2021. Дисертацію присвячено дослідженню росту деревостанів дуба звичайного вегетативного походження Правобережного та Лівобережного Лісостепу України та актуалізації біометричних показників, що характеризують їх продуктивність і прогноз росту. Актуальність роботи полягає в тому, що дубові деревостани вегетативного походження відіграють важливу роль у природному формуванні екосистем Лісостепу України, на них припадає значна площа (близько 26 % загальної площі всіх дубових деревостанів), тому важливим є питання розроблення моделей актуалізації таксаційних показників таких насаджень. Для експериментальних досліджень було використано інформацію з повидільної бази даних ВО «Укрдержліспроект», що характеризує чисті та мішані деревостани дуба звичайного вегетативного та насіннєвого походження (станом на 01.01.2011 р.), та дані, отримані в результаті закладання тимчасових пробних площ. Запропоновано математичні моделі динаміки таких таксаційних показників, як середня висота, середній діаметр, видове число та запас на 1 га для модальних деревостанів дуба звичайного вегетативного походження Лісостепу України. Отримані математичні залежності було в подальшому використано для розроблення таблиць ходу росту модальних дубових деревостанів вегетативного походження. Для дослідження прогнозу росту математичному обробленню та моделюванню підлягали основні таксаційні показники: середня висота, середній діаметр, сума площ поперечних перерізів і запас на 1 га. Основні параметри математичних моделей для прогнозу таксаційних показників встановлювали за допомогою використання функції нелінійної регресії статистичного пакета прикладних програм IBM SPSS Statistics. Порівняння отриманих результатів проводили із застосовуванням графічного та аналітичного методів. Унаслідок моделювання отримано рівняння, які з достатньою точністю описують досліджувані співвідношення та прогнозують ріст за основними таксаційними показниками на різних вікових проміжках. Для застосування в лісовпорядкувальних і лісогосподарських підприємствах запропоновано динамічні бонітетні шкали, модальні таблиці ходу росту та нормативи для актуалізації бази даних «Лісовий фонд України» для модальних вегетативних мішаних деревостанів дуба звичайного лісостепової зони України.Документ Особливості формування мікробіоценозу ґрунтів Лісостепу України за різного ступеня антропогенного навантаження короткоротаційних сівозмін(2021) Гудзь, Сергій ОлександровичДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільсько- господарських наук зі спеціальності 03.00.07 «Мікробіологія». Національний університет біоресурсів і природокористування України. Київ, 2021. В агроценозі пшениці озимої за біологічної системи удобрення зростало видове різноманіття за рахунок філ Acidobacteria, Actinobacteria, Bacteroidetes, Firmicutes, Proteobacteria, Verrucomicrobia. А от еубактеріальний комплекс сої представлений такими філами: Proteobacteria – 82,0 %, Actinobacteria – 12,1 %, Acidobacteria – 0,9 %, Gemmatimonadetes – 0,7 %, Chloroflexi – 0,5 %, Firmicutes – 0,5 %, Verrucomicrobia – 0,4 %, Bacteroidetes – 0,2 %, Planctomycetes – 0,1 %. В агроценозі буряків цукрових за біологічної системи удобрення зростало видове різноманіття мікробіоти ґрунту за рахунок філ: Alcaligenaceae, Gaiellaceae, Solirubrobacteraceae, Streptomycetaceae, Solimonadaceae, Syntrophobacteraceae, Xanthomonadaceae, Enterobacteriaceae, Nocardioidaceae, Hyphomicrobiaceae, Hyphomicrobiaceae, в посівах кукурудзи за екологічної та біологічної систем удобрення – зростання чисельності представників порядку Gaiellales, Actinomycetales, Solirubrobacterales, Xanthomonadales, Myxococcales, Rhizobiales, Bacillales, Sphingomonadales та Gemmatimonadetes. Найвища чисельність мікроорганізмів, що використовують органічний азот була за екологічної та біологічної систем удобрення, а от застосування мінеральних добрив суттєво посилювало розвиток мікроорганізмів, що використовують азот мінеральних сполук. Також, більше педотрофних мікроорганізмів було за достатньої кількості органічних добрив, а чисельність оліготрофів була вищою за промислової системи удобрення. За біологічної системи удобрення коефіцієнт мінералізації-іммобілізації азоту був найнижчим, що свідчить про зрівноваження процесів мінералізації та іммобілізації. А от підвищення коефіцієнту педотрофності свідчить про збільшення інтенсивності розкладу органічної речовини ґрунту, зокрема гумусових сполук за промислової системи удобрення. Встановлено, що за відсутності застосування органічного удобрення процеси розкладу органічних решток та синтезу гумусових сполук проходять більш інтенсивно, що й показує активність окисно-відновних ферментів. Отже, протеазна активність ґрунту впродовж вегетації зростає, а активність каталази знижується, що яскраво помітно в другій половині вегетації культур досліджуваної сівозміни. За біологічної системи удобрення створюються оптимальні умови для перебігу мікробіологічних та ферментативних процесів, а висока ферментативна активність в цьому варіанті досліду, очевидно є наслідком активізації трансформаційних процесів у ґрунті. За біологічної системи удобрення отримано найвищі показники економічної ефективності вирощування культур сівозміни. Ключові слова: мікробні процеси, система удобрення, ґрунтова мікробіота, ферментативна активність ґрунтуДокумент Альтернаріоз картоплі та біологічне обґрунтування заходів обмеження його розвитку в умовах південно-західного лісостепу України(2021) Гаврилюк, Альона ТодорівнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 06.01.11 «Фітопатологія». Національний університет біоресурсів і природокористування України. Київ, 2021. Дисертацію присвячено вивченню альтернаріозу картоплі, розробленню та удосконаленню заходів інтегрованого захисту насаджень цієї культури від хвороби в умовах південно-західного Лісостепу України. Встановлено, що в районах проведення досліджень збудниками альтернаріозу картоплі є гриби A. solani (Ell et Mart.) та A. alternatа (Keissler) роду Alternaria. З’ясовано особливості перезимівлі патогенів та їх весняне відновлення. Досліджено вплив умов зовнішнього середовища (температурного режиму, вологості) на розвиток хвороби. Встановлено, що оптимальна температура для проростання конідій коливається в діапазоні 24‒26 ºС. Проведено оцінювання стійкості сортів картоплі до альтернаріозу. Для технології вирощування картоплі важливим є застосування у виробництві стійких і відносно стійких до хвороби сортів. Уточнено ефективність агротехнічних, хімічних і біологічних заходів проти розвитку збудників альтернаріозу картоплі та визначено технічну й економічну ефективність застосування фунгіцидів проти хвороби. Вперше проведено фітосанітарний моніторинг на території південно- західного Лісостепу України та виявлено рівень поширення і розвитку альтернаріозу картоплі. Удосконалено способи визначення стійкості картоплі до збудників альтернаріозу аналізом пероксидази, методом кондуктометрії, способом інфрачервоної спектроскопії. Здійснено оцінку придатності таких методів за способами запатентованих корисних моделей: «Спосіб визначення стійкості картоплі до збудника альтернаріозу Alternaria (Nees)», «Спосіб визначення стійкості картоплі до збудника альтернаріозу роду Alternaria (Nees) аналізом пероксидази», «Спосіб визначення стійкості картоплі до Alternaria solani (Ell et Mart.) Alternaria alternata (Keissler)». Отримані результати є методологічною основою щодо захисту від поширення та розвитку альтернаріозу картоплі у південно-західному Лісостепу УкраїниДокумент Нематоди родини HETERODERIDAE SCARBILOVICH, 1947 та принципи контролю їх чисельності в біогеоценозах України(2021) Бабич, Анатолій ГригоровичДисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук зі спеціальності 06.01.11 «Фітопатологія». Національний університет біоресурсів і природокористування України. Київ, 2021. Теоретично обґрунтовано, експериментально підтверджено, узагальнено та представлено системний підхід до вивчення седентарних фітопаразитичних нематод родини Heteroderidae, а також розроблення сучасного нематологічного моніторингу та екологічно безпечних заходів їх фітосанітарного контролю. За період проведення наукових досліджень виявлено 12 видів цистоутворюючих нематод. Найбільших збитків завдають: бурякова, вівсяна, золотиста картопляна й хмельова нематоди. За накопичення високої чисельності втрати врожаю багаторічних бобових трав зумовлюють: конюшина і люцернова цистоутворюючі нематоди. Розроблений цистовиділювач для аналізу бульбо- та коренеплідної продукції забезпечує в 1,5–3 рази вищу ефективність виявлення цист у досліджених зразках, порівнюючи з базовим пристроєм. Розподіл цистоутворюючих нематод за вертикальним профілем, насамперед, залежав від глибини залягання родючого шару, способів його обробітку, видового складу фітонематод і вирощування певних рослин- живителів. Основними джерелами пасивного розселення цистоутворюючих нематод є вітрова ерозія, садивний матеріал, засоби механічного обробітку ґрунту. У природних фітоценозах розселення цистоутворюючих нематод здебільшого відбувається факультативно ґрунтозаселяючими і землериючими тваринами. Для запобігання їх масового накопичення максимальна насиченість сівозмін рослинами-живителями не має перевищувати: зерновими колосовими – 40 %, картоплею – 20 % (10 % сприйнятливі + 10 % глободерозостійкі), багаторічними бобовими травами – 30 % (посіви під покривом зернових колосових + багаторічні бобові одно-дворічного використання). Поєднання імунологічного методу із застосуванням метаболічних препаратів поліфункціональної дії (фітозахисної, рістрегулювальної, адаптогенної) забезпечувало вищу ефективність біологічного очищення ґрунту від золотистої картопляної нематоди, порівнюючи з використанням лише стійких сортів картопліДокумент Отримання трансфер-фактора з лімфоцитів молозива корів та його адаптогенні властивості(2021) Постой, Вікторія ВікторівнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук зі спеціальності 16.00.03 «Ветеринарна мікробіологія, епізоотологія, інфекційні хвороби та імунологія». Національний університет біоресурсів і природо-користування України. Київ, 2021. Дисертацію присвячено удосконаленню методу отримання трансфер-фактора з лімфоцитів молозива й дослідженню його адаптогенних властивостей. У дисертації відповідно до поставленої мети експериментально обґрунтовано отримання біологічно активних зразків трансфер-фактора, специфічного щодо Salmonella enterica serovar Dublin; підтверджено його превентивну та протективну дію щодо захворювань травного каналу новонароджених телят у виробничих умовах. Вперше із лімфоцитів молозива сенсибілізованих корів отримано трансфер-фактор специфічний щодо збудника сальмонельозу (Salmonella enterica serovar Dublin), що індукує активний клітинний імунітет у ксеногенних реципієнтів. Розроблено раціональну схему сенсибілізації корів-донорів трансфер-фактора специфічного щодо збудника сальмонельозу. За допомогою удосконаленої методики отримано трансфер-фактор специфічний щодо збудника сальмонельозу телят, що здатен in vitro та in vivo переносити стан сенсибілізації реципієнтам та який не володіє видовою специфічністю. Здійснено перенесення гіперчутливості сповільненого типу до збудника сальмонельозу телят від сенсибілізованих корів до інтактних білих мишей. Доведено позитивний вплив отриманих зразків трансфер-фактора з лімфоцитів молозива на постнатальну адаптацію телят. Застосування трансфер-фактора сприяє зсуву балансу між клітинною й гуморальною ланкою імунного захисту в бік активізації її клітинної ланки, що свідчить за стимулюючий вплив застосування трансфер-фактора на імунні реакції клітинного типу. Вперше встановлено стимулюючий вплив трансфер-фактора на фагоцитарну активність та фагоцитарний індекс нейтрофілів крові телят. Застосування трансфер-фактора в комплексі з антидегідратаційними та антимікробними засобами сприяє підвищенню резистентності телят. Результати дисертаційного дослідження можуть бути впроваджені як елементи біотехнології промислового виготовлення препаратів на основі трансфер-фактора специфічного щодо сальмонельозу та інших інфекційних хвороб, отриманого з лімфоцитів молозиваДокумент Біла та сіра гнилі рослин, внутрішньовидова диференціація їх збудників-некротрофних грибів SCLEROTINIA SCLEROTIORUM (LIB.) DE BARY I BOTRYOTINIA FUCKELIANA (DE BARY) WHETZEL та біологічне обґрунтування захисних заходів(2021) Піковський, Мирослав ЙосиповичДисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук зі спеціальності 06.01.11 «Фітопатологія». Національний університет біоресурсів і природокористування України. Київ, 2021. У дисертації представлено результати досліджень білої та сірої гнилей рослин, внутрішньовидової диференціації їх збудників – некротрофних грибів Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Bary і Botryotinia fuckeliana (de Bary) Whetzel (Botrytis cinerea Pers.), обґрунтувано заходи контролю хвороб. Встановлено симптоматику білої та сірої гнилей в агроценозах і фітоценозах квітниково-декоративних культур. Виявлено рослини-живителі грибів S. sclerotiorum і B. cinerea. Вивчено вплив хвороб на продуктивність та якість врожаю сільськогосподарських культур і квітниково-декоративних рослин. Установлено закономірності впливу метеорологічних умов на динаміку поширення і розвиток білої та сірої гнилей рослин. Досліджено біоекологічні особливості патогенів S. sclerotiorum і B. cinerea та їх популяції у різних ґрунтово-кліматичних умовах, здійснено їх скринінг за здатністю продукувати склероції, оцінено групи міцеліальної сумісності, фітотоксичність та вивчено патогенні властивості ізолятів грибів, вилучених з різних рослин-живителів. Проведено оцінку стійкості сортів і гібридів рослин проти білої та сірої гнилей. Визначено вплив агротехнічних заходів на розвиток хвороб. Встановлено технічну ефективність біологічних і хімічних препаратів проти білої та сірої гнилей рослин. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні діагностовано нетипові симптоми білої та сірої гнилей. Встановлено, що в умовах проведення досліджень S. sclerotiorum і B. cinerea здатні паразитувати відповідно на 66 і 93 видах рослин. Побудовано рівняння, які дають змогу прогнозувати втрати врожаю гороху залежно від ступеня ураження рослин стебловою формою білої гнилі, та рівняння множинної регресії, які характеризують залежність появи сірої гнилі петунії від кількості атмосферних опадів і відносної вологості повітря, a також від середньої температури та кількості опадів. Оцінено внутрішньовидову диференціацію популяцій збудників білої та сірої гнилей рослин. З’ясовано здатність гриба S. sclerotiorum продукувати in vitro мікроконідії