Наукові журнали та збірники видань
Постійне посилання на розділhttps://dglib.nubip.edu.ua/handle/123456789/5
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Визначення біологічної цінності м’яса органічних курчат(НУБіП України, 2020) Кучерук, М.Д.; Засєкін, Д.А.Вивчено хімічний склад м'яса і вміст амінокислот у м'язовій тканині курчат м'ясо-яєчного напряму продуктивності за органічного вирощування. Метою досліджень було вивчення впливу нутріцевтиків на якість і повноцінність курячого м’яса. Про біологічну цінність м’яса роблять висновок за «білково- якісним показником», який є співвідношенням триптофану (індикатором повноцінних білків м’язової тканини) до оксипроліну (показника неповноцінних сполучнотканинних білків). Дослідження проводились у органічному господарстві. Птиця утримувалась у пташниках із вільним виходом на пасовище, отримувала органічні корми. Курчатам дослідних груп (Д1 та Д2) застосовувались натуральні профілактичні препарати – пробіотик та постбіотик відповідно, курчата контрольної групи не отримували жодних профілактичних препаратів. Після забою птиці здійснювали порівняльну оцінку біологічної цінності м'яса дослідних і контрольних курчат, визначено амінокислотний скор білка грудних і стегнових м'язів. Встановлено, що застосування в годівлі пробіотика і постбіотика покращує амінокислотний склад м’яса птиці на фоні кращої продуктивності та збереженості курчат. Серед незамінних амінокислот у м’ясі курчат з Д1 реєстрували вірогідне збільшення валіну на 5,76 %, ізолейцину – на 5,22, лізину – на 7,42, метіоніну – на 4,96, триптофану – на 4,83, аргініну – на 4,98 %. У м’ясі курчат Д2 вірогідне збільшення показників розподілилось наступним чином: ізолейцину на – 4,75 %; лізину – на 8,05; метіоніну – на 9,67 %; триптофану – на 16,69; аргініну – на 5,71 %. Серед замінних амінокислот за результатами досліджень грудних м’язів курчат у дослідних групах відмічено збільшення в Д1 аланіну – на 5,47 % і цистину – на 11,49 %, а в Д2 аланіну – на 6,58 % і цистину – на 25,32 %. Білково-якісний показник м’яса органічних курчат обох дослідних груп перевищує значення такого у пробах м’яса курчат з контрольної групи. Отже, органічне вирощування птиці з використанням натуральних профілактичних нутріцевтиків сприяє покращенню біологічої цінності м’яса курчат.Документ Деякі показники білкового обміну у організмі білих мишей за визначення гострої токсичності модифікованого желатину(ВЦ НУБіП України, 2018) Вовкогон, А.Г.Правила безпечності та якості щодо харчових добавок та харчових продуктів вимагають контролю їх нешкідливості та токсичності. Проведення пероральної токсичності є обов’язковою вимогою за використання нових, в тому числі, видозмінених харчових добавок. Тому, встановлення безпечності одержаного в НДІ харчових технологій та ТППТ Білоцерківського НАУ модифікованого желатину має наукове та практичне значення. Проведення біохімічних досліджень в організмі тварин, на яких вивчали токсичний вплив харчової добавки, розширює дані щодо її дії. Тому, задачею досліджень було вивчення деяких показників білкового обміну у крові та печінці білих мишей, яким внутрішньошлунково вводили високі дози модифікованого желатину. В крові мишей визначали активність амінотрансфераз, вміст загального білка та сечовини і вміст білка і сечової кислоти у печінці. Встановлено, що внаслідок перорального введення лабораторним тваринам модифікованого желатину у кількості 1000 мг / кг маси тіла уміст сечовини у крові та сечової кислоти у печінці був відповідно на рівні 3,3 ммоль / л та 1,32 мкмоль / г. Ведення від 2000 до 5000 мг модифікованого желатину на кілограм маси тіла тварин не викликало вірогідного підвищення або зменшення вмісту сечовини у крові та сечової кислоти у печінці мишей. Доведено, що на кінець досліду вміст білка у крові і печінці та активність амінотрансфераз у печінці мишей, яким водили від 1000 до 5000 мг модифікованого желатину на кілограм маси тіла не мали вірогідної різниці між собою.