Наукові журнали та збірники видань
Постійне посилання на розділhttps://dglib.nubip.edu.ua/handle/123456789/5
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Морфологічний склад, кислотно-лужна рівновага та білковий спектр крові великої рогатої худоби різного віку зарубіжної селекції(НУБіП України, 2019) Захаренко, М.О.; Олійник, В.І.; Поляковський, В.М.Встановлено, що показники клінічного стану у новонароджених телят та у тварин 3 та 6- місячного віку, а саме частота пульсу вище порівняно з телицями у віці 12 місяців і сухостійними коровами за оптимальної температури тіла та морфологічних показників крові. У новонароджених телят виявлено стан субкомпенсованого респіраторного ацидозу на відміну від телят 3-місячного віку, а для тварини 6 та 12-місячного віку – субкомпенсованого метаболічного ацидозу, який характеризувався меншою концентрацією в крові гідрокарбонатів, низьким значенням парціального тиску СО2, вмісту загальної вуглекислоти та від’ємним показником зсуву буферних основ. В крові новонароджених телят порівняно з іншими групами тварин вище рівень глюкози, в плазмі крові кальцію і активність лужної фосфатази, а загального білка, ліпідів і сечовини нижче, тоді як активність аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази і рівень неорганічного фосфору не змінювались. В плазмі крові телят і телиць різного віку виявлено білки, молекулярна маса яких змінюється від 35 до 900 кДа, а основними є альбуміни (24,5-40,7 %) і преальбуміни (3,4-4,6 %), імуноглобуліни AiG (11,5-30,5 %), трансферини (10,2-15,3 %), фібриноген (2,4-3,2 %), β-ліпопротеїни і IgM (1,1-1,8 %) та церулоплазмін (1,2-1,9 %). В плазмі крові новонароджених телят рівень імуноглобулінів AiG нижчий у 2,2 раза, вміст гаптоглобіну – на 37 %, плазміну – на 41 %, але рівень церулоплазміну і трансферинів з молекулярною масою 78 і 72 кДа вищий на 34 %, а 75 кДа – нищий, тоді як концентрація інших білків не відрізнялась від тварин 3-місячного віку. У телиць 12- місячного віку фракційний склад білків плазми крові відрізнявся вищим вмістом альбумінів і нижчим преальбумінів, рівень яких був також нижчим і у корів в сухостійний період.Документ Біохімічні зміни у сироватці крові кролів за експериментального механічного пошкодження кісткової тканини після застосування алогенних мезенхімальних стовбурових клітин(ВЦ НУБіП України, 2018) Савчук, Т.Л.; Мазуркевич, А.Й.; Малюк, М.О.; Харкевич, Ю.О.Узагальнюючи результати попередніх досліджень з вивчення характеру оптимізації та стимулювання репаративного остеогенезу та перспективність вивчення цієї проблеми, нашою метою було простежити біохімічні зміни під час процесу репаративного остеогенезу в експериментально травмованій кістці за введення алогенних мезенхімальних стовбурових клітин. Ушкодження кісткової тканини моделювали на кролях 3-місячного віку породи шиншила, в середній третині діафізу великогомілкової кістки. Відбір крові проводили з яремної вени перед проведенням оперативного втручання та на 3, 7, 14, 21, 28 доби після нанесення травми. Біохімічні дослідження робили за допомогою біохімічного аналізатора RT-9600. Отримані результати обробляли статистично. Наведені результати досліджень біохімічних змін, а саме вмісту Са, Р і активність ЛФ у сироватці крові кролів після експериментального механічного пошкодження кісткової тканини та застосування алогенних мезенхімальних стовбурових клітин. Встановлено, що після введення алогенних мезенхімальних стовбурових клітин процеси регенерації кісткової тканини, де максимальне підвищення вміст Са, Р і активність ЛФ, наступає швидше і скоріше приходить до норми порівняно із контрольною групою тварин, починаючи 3 добою і закінчуючи 28 добою дослідження. Це свідчить про те, що стовбурові клітини здатні диференціюватися в остеогенному напрямку та впливати на процеси регенерації кісткової тканини. А за введення алогенних мезенхімальні стовбурових клітин в місце експериментально травмованої кісткової тканини процеси регенерації проходять більш інтенсивніше на відміну від введених алогенних мезенхімальних стовбурових клітин у яремну вену. Отримані дані можуть бути використані для розроблення методів і засобів попередження можливих ускладнень в процесі відновлення ушкодженої кісткової тканини, а також для подальших експериментальних досліджень.Документ Діагностична інформативність біохімічних маркерів крові свиней різних технологічних груп з порушеннями функцій тазових кінцівок(ВЦ НУБіП України, 2018) Кібкало, Д.В.; Тимошенко, О.П.; Вікуліна, Г.В.У статті представлено дослідження свиней різних технологічних груп (свиноматок, кнурів-плідників, ремонтного молодняку) з метою встановлення інформативності біохімічних показників сироватки крові, зокрема біополімерів сполучної тканини у діагностиці захворювань опорно-рухової системи. Встановлено, що зниження у сироватці крові вмісту хондроїтинсульфатів, активності трансаміназ у кнурів, які не робили садку на фантом, може виступати критерієм розвитку стресової міопатії, слабкості зв’язкового апарату та остеохондрозу. Зниження вмісту у сироватці крові хондроїтинсульфатів та активності аспартат-амінотрансферази у свиней, в яких спостерігався симптом кульгавості, може виступати критерієм не тільки слабкості м’язів, але й зниження біосинтезу протеогліканів позаклітинного матриксу гіалінового хряща суглобів, що призводить до остеохондрозу. Зниження маси тіла, відсутність приросту та періодичний тремор тазових кінцівок у свиней супроводжується підвищенням у сироватці крові вмісту глікопротеїнів, значним зниженням активності трансаміназ та концентрації креатиніну, що вказує на розвиток у них дегенеративно- дистрофічного процесу в організмі та стресової міопатії без ураження структури суглобового хрящу. Вважаємо перспективним використання комплексу біохімічних досліджень із визначенням активності трансаміназ, вмісту креатиніну та особливо показників стану сполучної тканини – глікопротеїнів та загальних хондроїтинсульфатів під час проведення диспансеризації та обстеження свиней у спеціалізованих комплексах та фермах.