Дослідження професійних ризиків на механізованих процесах у рослинництві та розроблення заходів для їх зниження

Abstract

Агропромисловий комплекс (АПК) потрібно розглядати як складну систему управління, якій об'єктивно притаманні всі основні особливості великих управлінських систем: структурна складність, різноманітність взаємозв'язків та ін. [1]. Стан агропромислового комплексу відображає стан економіки будь-якої держави загалом. Для України значущість аграрної економіки обумовлена тим, що діяльність населення великої частини країни пов’язана із землею, тобто з роботою на землі. До того ж нині частка сільськогосподарського виробництва у валовому внутрішньому продукті є значною, що забезпечує продовольчу безпеку нашої країни [2]. Однак потрібно, щоб виконання робіт, зокрема й механізованих, у сільському господарстві було безпечним для працівників та природного довкілля. Нині розуміння методів оцінювання професійного ризику на виробництві не є однозначним, і це питання недостатньо розкрите науковцями [3-5]. Певні неузгодження зумовлені тим, що питання професійного ризику на виробництві не знайшло практичного вираження у нашому працеохоронному законодавстві та в управлінській діяльності аграрних підприємств. Розроблення концепції оцінення та управління ризиком (його зниженням до прийнятних значень) належить до пріоритетних завдань у галузі охорони праці [6, 7]. Про це свідчить збільшення кількості статей, наукових конференцій, підручників, у яких розглянуто проблеми оцінення і управління професійними ризиками. Однак через ряд причин розроблені та впроваджені в інших галузях економіки методи оцінювання професійного ризику на робочих місцях не застосовують на підприємствах сільського господарства, зокрема у рослинництві. Здебільшого це можна пояснити складністю впровадження наявних методик оцінювання та необхідністю мати кваліфікованих експертів, які освоїли на практиці ці методи. Нині рівень професійних ризиків щодо смертельних травм на виробничих (зокрема й механізованих) процесах у сільському господарстві є досить високим − у межах 1,1·10– 4-1,4·10– 4. Ці значення суттєво перевищують не лише задовільний (≤5·10– 5), а й допустимий (≤10– 4) рівні смертельного травматизму, які статистика установила в країнах із розвиненою економікою, зокрема Європи [8, 9]. Тому подальше розроблення методів (інструментів) аналізу та оцінення професійних ризиків у сільському господарстві є актуальним завданням, на основі якого має бути удосконалено систему управління охороною праці (СУОП) підприємств аграрної галузі, впроваджено заходи профілактики захисту працівників від ймовірних небезпек під час виконання механізованих процесів. Тому актуальним є дослідження причин високих рівнів травматизму на польових механізованих роботах та відповідних професійних ризиків, що багато у чому пов’язано з відсутністю належного працеохоронного контролю у господарствах та незадовільним станом мобільної сільськогосподарської техніки. Метою магістерської роботи було дослідження умов праці механізаторів сільського господарства та оцінення професійного ризику травмування під час виконання польових механізованих робіт.