Дослідження транспортного процесу перевезень та удосконалення якісних показників при наданні пасажирських послуг

Abstract

Сьогодні, у сучасних умовах розвитку міст і їх агломерацій питання організації безпечних, якісних і екологічно доцільних пасажирських перевезень набуло особливого значення. Загалом транспортна система нині є не лише складовою певної міської інфраструктури, але й важливим чинником соціально-економічного розвитку нашого суспільства. Ефективність останньої впливає безпосередньо на комфорт проживання населення міст, мобільність їх трудових ресурсів і в цілому конкурентоспроможність економіки. Одначе разом автомобільний транспорт, котрий є основним видом міських перевезень, лишається одним із головних джерел забруднення атмосфери. За даними Департаменту екології КМВА, частка викидів від застосованого в місті автотранспорту у структурі забруднення повітря м. Києва становить близько 80 %, що і є критичним показником щодо такого великого міста. Основні джерела забруднення є дизельні автотранспортні засоби зокрема автобуси громадського транспорту, вантажний транспорт, двигуни яких засмічують навколишнє середовище оксидом азоту, чадним газом, сажею і твердими надшкідливими частинками PM2.5, що невиправно шкодять здоров’ю населення. Саме тому тема щодо оновлення автотранспортного рухомого складу та переходу на екологічно чисті види пального нині є досить актуальною. Останнім часом в Україні відзначається повільний і поступовий перехід транспортних підприємств до використання альтернативних енергоносіїв. Зокрема, одним із найбільш перспективних напрямів вважається впровадження автобусів на стислому природному газі (надалі CNG). Це надає змогу зменшити викиди надшкідливих речовин у повітря в міській зоні на 20–25 % порівняно з аналогами автотранспорту з дизельними двигунами, а також скорочувати витрати пального майже на 26-30 %. Нині у світовій практиці вказаний вид палива зарекомендував себе давно, як оптимальне поєднання і економічності, і екологічності. Така тенденція стосується особливо великих міст, де автобуси працюють у режимі інтенсивного щоденного навантаження. Водночас в українській столиці функціонування пасажирського автотранспорту здійснюється переважно на базі дизельних автобусів, середній вік котрих перевищує 10–12 років (межа ресурсу). Частина автопарку КП «Київпастрансу» як фізично, так і морально застаріла, що суттєво впливає не лише на якісні показники перевезень, але й на екологічний стан міської атмосфери. У 2024 році підприємство обслуговувало понад 90 міських пасажирських маршрутів й експлуатувало майже 530 автобусів (максимальна потужність), значна частина котрих належить до екостандарту Євро-3(4), тобто морально застарілого рівня. Враховуючи те, що відповідно до урядових ініціатив, з 01.01.2027 року в Україні планують перехід на екостандарти Євро-6, що передбачає посиленого контролю щодо рівня шкідливих викидів й оновлення рухомого складу (РС). Для низки підприємств міського автотранспорту це означає необхідність не лише кардинальної модернізації автотранспорту, але і оптимізації самого пасажирського транспортного процесу, аби ж забезпечити ефективне повнофункціональне використання власних ресурсів. Отож підсумуємо. Актуальність теми представленої нижче магістерської роботи полягає у проведенні детального дослідження шляхів з удосконалення транспортного процесу пасажирських міських перевезень і підвищення якісних показників з надання відповідних послуг шляхом впровадження автобусів, що працюють на стислому природному газі CNG. Як свідчать численні аналітичні ресурси і результати практичного використання CNG-автотранспорту, використання останніх дозволить з часом одночасно вирішувати і економічні, і технічні, а також і особливо «екологічні завдання», котрі дадуть можливість створювати умови для поступового переходу підприємств різної форми власності до більш сучасних стандартів транспортної мобільності. Практична цінність подібних напрямів досліджень полягає у можливості запровадження аналогічних рішень у діяльність автотранспортних підприємств. За результатами численних досліджень, котрі були проведені у реальних умовах використання CNG-автотранспорту маємо наступну статистику, яка підтверджує, що транспорт на CNG-паливі має витрати на пального до 30 % менше, а рівень шкідливих викидів у довкілля зменшується більше аніж 22 %, що є значущим екологічним ефектом для громадян. Окрім зазначеного, CNG-транспорт нижчим рівнем шуму характеризуються, тобто до 75 дБ (для дизельного транспорту - 85–90 дБ). Са Самою важливою особливістю являється ресурс CNG-двигунів, котрі мають в середньому на 15–20 % більше, а в міських умовах навіть – до 28-32%, що дозволяє скоротити значні обсяги на проходження ТО і продовжити термін експлуатації транспорту. Застосування CNG-автобусів також змогу дає зменшити викиди надшкідливих речовин разом з вихлопними газами: оксиду азоту - у 2,5 раза, твердих частинок - у 5–6 разів (порівняно з дизелем). Таким чином, заміна лише 10-20 одиниць старих автобусів на нові CNG-автобуси дозволить зменшити річні шкідливих викиди приблизно на 160–200 тонн CO₂-еквівалента. Науковою новизною представленої роботи є розроблення комплексного підходу щодо оцінки техніко-економічної й екологічної ефективності CNG-автотехніки, котра працює у міських умовах і основана на поєднанні як економічних, так і природозахисних показників. Ця робота, як одна із нечисленних досліджень, проведена для умов м. Києва, де представлено порівнювальний аналіз ефективності використання CNG- й дизель-автобусів із урахуванням тривалого терміну експлуатації (14 років). Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що пропоновані рекомендації можуть бути застосовані для оптимізації міської маршрутної мережі й оновлення автопарку КП «Київпастранс», а також для підготовки міських київських програм розвитку щодо екологічного автотранспорту. Результати даної роботи можуть також стати підґрунтям і для подальших досліджень стосовно переходу навіть на водневі чи електричні енергетичні установки для міському автотранспорті. Отже, в цілому, проведене нами дослідження сприятиме ефективному розв’язанню важливих задач із удосконалення транспортного процесу, зростання енергоефективності й особливо екологічної безпеки довкілля. Запропоновані нами рішення повністю відповідають стратегічним напрямам розвитку автотранспортної української галузі та можуть практично бути реалізовані у діяльності автопідприємств середніх і великих міст Підсумком представленої роботи вважається як прикладне значення вирішення транспортної задачі, так і соціально-екологічної, оскільки надані результати сприятимуть створенню позитивних умов для розвитку міського автотранспорту, підвищення екологічної якості життя населення у місті Києві.