Психологічні особливості готовності майбутніх психологів до професійної діяльності

Abstract

У роботі представлено результати дослідження психологічних особливостей готовності майбутніх психологів до професійної діяльності. Викладено теоретичні засади вивчення феномену професійної готовності, її структури та психологічних компонентів. Проаналізовані різні сучасні наукові підходи до розуміння готовності до професійної діяльності майбутніх психологів, розкрито роль мотиваційних, когнітивних, емоційно-вольових та особистісних характеристик у процесі професійного становлення фахівців. Особливу увагу приділено проблемі емоційної стабільності, тривожності, нервово-психічної стійкості та професійної мотивації студентів-психологів. Описано методики та процедуру емпіричного дослідження, до якого було залучено студентів спеціальності 053 «Психологія» Національного університету біоресурсів і природокористування України. Дослідження проводилося за допомогою шкали тривожності Ч. Спілбергера – Ю. Ханіна, методики дослідження нервово-психічної стійкості «Прогноз» (В. О. Бодров), а також методики вичення мотивів навчальної діяльності А. О. Реана та В. О. Якуніна. Отримані результати дослідження показали, що значна кількість студентів харатеризується середнім та високим рівнем тривожності, що свідчить про наявнсть емоційного напруження та внутрішньої невпевненості у процесі професійного становлення. Водночас встановлено, що більшість респондентів мають достатній рівень нервово-психічної стійкості та переважання внутрішньої мотивації – це виступає позитивним фактором формування готовності до майбутньої професійної діяльності. У роботі обґрунтовано необхідність комплексоного підходу до формування психологічної готовності майбутніх психологів до професійної діяльності. Представлено програму соціально-психологічного тренінгу, спрямованого на розвиток емоційної стійкості, навичок саморегуляції, професійної мотивації та комунікативної компетентності студентів. Зроблено висновок про психологічну готовність майбутніх психологів: вона є багатокомпонентним утворенням, яке формується під впливов особистісних, мотиваційних, когнітивних та емоційно-вольових компонентів. Ефективність професійної підготовки значною мірою залежить від рівня розвитку професійно важливих якостей, емоційної стабільності та внутрішньої мотивації студентів Список використаних джерел налічує 32 найменування. У додатках подано матеріали до емпіричного дослідження.