Створення топографічного плану масштабом 1:2000 території стадіону НУБіП з використанням технології SLAM

Abstract

Бакалаврська кваліфікаційна робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг бакалаврської кваліфікаційної роботи становить 81 сторінки комп’ютерного тексту. Робота містить 5 таблиці, 27 рисунків. Список використаних джерел налічує 49 найменувань. Метою бакалаврської кваліфікаційної роботи є дослідження можливостей застосування технології SLAM для створення топографічного плану масштабу 1:2000 території стадіону НУБіП України. Об’єктом дослідження є територія стадіону Національного університету біоресурсів і природокористування України та процес виконання топографо-геодезичного знімання. Предметом дослідження є застосування технології одночасної локалізації та картографування (SLAM) під час створення великомасштабного топографічного плану. Методи дослідження: аналіз і синтез, порівняльний аналіз, картографічний метод, топографо-геодезичні методи дослідження, мобільне лазерне сканування та опрацювання геопросторових даних. До основних результатів дослідження належать такі: досліджено нормативно-правове забезпечення топографо-геодезичної діяльності та створення топографічних планів в Україні; проаналізовано теоретичні засади, принципи роботи, переваги та обмеження технології SLAM у геодезії; виконано аналіз природно-кліматичних, інженерно-геодезичних та просторових умов території стадіону НУБіП України; проведено збір та обробку просторових даних методом мобільного лазерного сканування із застосуванням технології SLAM; створено цифрову модель місцевості та топографічний план масштабу 1:2000 території стадіону НУБіП України; виконано оцінку точності та якості отриманих результатів і здійснено порівняння технології SLAM з традиційними методами топографічного знімання. Практичне значення роботи полягає у підтвердженні можливості ефективного використання технології SLAM для оперативного створення актуальних топографічних планів спортивних об’єктів та інших територій зі складною організацією простору. Отримані результати можуть бути використані під час виконання топографо-геодезичних робіт, інвентаризації об’єктів інфраструктури, просторового планування територій та створення цифрових моделей місцевості.