Розробка структури і плану використання комплексів машин для виробництва картоплі у ТОВ «Промінь Поділля» Хмельницької області

Abstract

Картопля є однією з провідних сільськогосподарських культур завдяки широким можливостям її використання в господарстві. Вона має важливе значення як продовольча, кормова та технічна культура. У світі щорічно вирощують понад 300 млн т картоплі. Середня врожайність культури становить близько 100 ц/га. Для порівняння, країни-лідери за рівнем урожайності, зокрема США, Нова Зеландія та європейські держави, отримують у середньому до 400 ц/га. Україна також входить до числа найбільших виробників картоплі, забезпечуючи понад 7% світового та близько 15% європейського виробництва. За обсягами вирощування вона займає п’яте місце у світі після Китаю, Індії та США, а споживання картоплі в країні сягає 140 кг на одну особу щороку. Майже половина з 1,5 млн га картопляних площ України розміщена на чорноземах лісостепової зони Центральної частини держави, хоча найвищу врожайність отримують у низинних районах Полісся. Харчова цінність картоплі визначається її смаковими властивостями та корисним хімічним складом бульб. Вони містять 14–22% крохмалю, 1,5–3% білків і 0,8–1% клітковини. Картопляний крохмаль добре засвоюється організмом людини, а білки за біологічною цінністю переважають білки багатьох інших культур, зокрема озимої пшениці. Бульби також багаті на вітаміни групи В, РР та каротиноїди. У зимовий період картопля є одним із головних продуктів харчування та важливим джерелом вітаміну С. Бульби картоплі широко застосовують для годівлі тварин як у сирому, так і в запареному вигляді. Певне значення мають також силос із зеленого бадилля та відходи переробки бульб – барда, жмаки тощо. За поживністю 100 кг сирих бульб прирівнюються до 29,5 кормових одиниць, а силос – до 8,5 кормових одиниць. Середня врожайність картоплі в Україні у сприятливі роки становить 125–130 ц/га. Водночас досвід передових господарств свідчить, що в основних зонах вирощування цей показник може бути у 2–3 рази вищим. У багатьох господарствах Чернігівської та інших поліських областей отримують по 250–300 ц/га бульб і навіть більше. Природно-кліматичні умови України та впровадження сучасних технологій вирощування дозволяють у найближчі роки підвищити середню врожайність картоплі на Поліссі до 250–300 ц/га, у Лісостепу – до 200–220 ц/га, а в Степу – до 180–220 ц/га. В Україні районовано близько 70 сортів картоплі. Залежно від напряму використання їх поділяють на столові, кормові, технічні та універсальні. Найбільш поширеними є столові сорти, які займають приблизно 60% посівних площ культури. Рівень урожайності картоплі залежить від сорту, його репродукції, ґрунтово-кліматичних умов, системи удобрення та технології обробітку ґрунту. За однакових умов вирощування визначальне значення мають саме сорт, добрива й технологія виробництва. Залежно від призначення продукції споживачі висувають дедалі вищі вимоги до якості картоплі. Якість є одним із основних показників продукції та охоплює комплекс зовнішніх і внутрішніх властивостей. Важливим шляхом підвищення врожайності є комплексна механізація галузі, однак якість техніки, яку випускає промисловість, залишається недостатньо високою. Дослідження показали, що під час потокового збирання комплекс машин пошкоджує до 55% бульб, зокрема комбайн – 15–20%, транспортні засоби – 5–7%, сортувальні пункти – 10–15%, а навантажувачі – 5–15%. Останнім часом у розвитку картоплярства спостерігаються негативні тенденції. У громадських господарствах, де застосовували інтенсивні технології, площі насаджень значно скоротилися, тоді як у приватному секторі вони, навпаки, збільшилися. Із загальної площі посівів картоплі в Україні повністю механізовано лише незначну частину. Така ситуація пов’язана з порушенням системного підходу до розвитку картоплярства та економіки загалом. У результаті картопля як основний продукт харчування переважно перейшла до підсобних господарств населення.