Клітинний склад стравохідного мигдалика курей у постнатальному періоді онтогенезу

Abstract

У ссавців першим захисним бар’єром на шляху надходження антигенів через органи травлення є глоткове лімфоїдне кільце Вальдеєра-Пирогова, яке відсутнє у птахів. В останніх цю функцію виконує стравохідний мигдалик, що належить до периферичних органів гемопоезу та лімфопоезу. В них за впливу антигенної стимуляції, Т- та В-лімфоцити диференціюються в ефекторні клітини, які зумовлюють специфічний імунітет. Об’єктом дослідження був стравохідний мигдалик курей кросу Шевер 579 віком від однієї до 300 діб та 1, 2 і 3 роки. Під час виконання роботи використовували загальноприйняті класичні методи цитологічних досліджень. Цитологічні дослідження виконували на препаратах-відбитках, які фарбували за Райтом комерційними фарбами ЛейкоДиф 200 (Erba Lachema, Чеська республіка) та за Папенгеймом фарбами Hemocolor (Merck, Федеративна республіка Німеччина). Їх вивчали за допомогою мікроскопа “Olympus” (ок.х10, об. х100). У складі клітин стравохідного мигдалика курей виявляються лімфоцити, імунобласти, проплазматичні та плазматичні клітини, моноцити, макрофаги, ретикулярні клітини, гетерофіли та фібробласти. Серед них найбільше лімфоцитів. Їх уміст нерівномірно збільшується до 60-добового віку птиці. У курей віком 90–180 діб він залишається практично однаковим, а в особин старшого віку – дещо зменшується. Проплазмоцити і плазмоцити виявляються на препаратах-відбитках в невеликій кількості, починаючи з 15-добового віку курей. Із збільшенням віку птиці уміст цих клітин зростає і максимального значення набуває у однорічних. Уміст моноцитів і макрофагів на препаратах-відбитках незначний. Він нерівномірно зростає із збільшенням віку курей і максимальних значень набуває у 2-річному віці курей. Ретикулярні клітини формують основу стравохідного мигдалика і маскуються клітинами лімфоїдного ряду, а фібробласти і гетерофіли містяться в незначній кількості, яка не піддається статистичній обробці.