Одоративна лексика в романі Люко Дашвар «Ініціація»: семантико-прагматичний аспект

Abstract

У статті комплексно досліджено лексику на позначення запаху в романі Люко Дашвар «Ініціація», адже саме ця письменниця збагатила українську прозу актуальною для ХХІ ст. проблематикою, цікавою мовно-образною системою художнього зображення; установлено, що корпус одоративних назв, виявлених у романі, становлять лексеми зі значенням запаху, які мають різну частиномовну належність, зокрема, іменники (запах, пахощі, парфуми, дух, сморід), прикметники (запашний, смердючий), дієслова (пахнути, тхнути); проаналізовано лексико-семантичні і структурно-граматичні особливості одоративів, а також з’ясовано стилістичні функції, виражально-зображальний потенціал цієї категорії номінації в системі образотворення письменниці; виокремлено об’єкти та суб’єкти запахової картини світу; здійснено класифікацію лексем на позначення запаху з виокремленням таких семантичних груп: запахи їжі та напоїв, запахи природи, запахи житла, запахи цивілізації, запахи людини, яка водночас може бути і суб’єктом і об’єктом одоративної складової світу, та запахи мертвої плоті; установлено, що одоративи в романі виконують емоційно-експресивну роль; виявлено, що найменування запахів створюють цікаві конкретно-чуттєві образи (переважно з неприємним одоративним значенням) в естетичній системі образотворення Люко Дашвар.