Проектування сівозмін та впорядкування сільськогосподарських угідь (на прикладі ФГ «Січ» Бердичівського району Житомирської області)

Вантажиться...
Ескіз

Дата

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

НУБіП України

Анотація

Погіршення екологічного стану сільських територій у процесі реформування земельних відносин зумовлене недостатнім впровадженням природоохоронних заходів, ігноруванням вимог екологічної безпеки в аграрному виробництві, дисбалансом у структурі земельного фонду, порушенням оптимального співвідношення сільськогосподарських угідь, а також відсутністю належної практики збереження екологічної цінності агроландшафтів і забезпечення стійкого функціонування ґрунтів та відновлення їх родючості [21]. Для нормативно-правового врегулювання та вирішення даних проблем спрямовані норми Законів України: «Про землеустрій» за №858-IV від 22.05.2003 р., «Про охорону земель» за №962-IV від 19.06.2003 р., Постанова КМУ «Про затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах» за №164 від 11.02.2010р., розпорядження КМУ «Про схвалення Концепції розвитку сільських територій» за №995-р від 23.09.2015р. Проте, ці норми в основному носять декларативний характер: наразі відсутній чітко визначений у законодавстві детальний механізм оптимізації структури сільськогосподарських угідь та захисту ґрунтів від деградаційних процесів. Актуальні напрями розвитку світового землеробства орієнтовані на поєднання завдань продовольчого забезпечення населення з необхідністю охорони навколишнього середовища, збереження ландшафтного й біологічного різноманіття та відновлення ґрунтової родючості. Тому ключовим пріоритетом у використанні земельних угідь виступає не стільки досягнення максимальної врожайності сільськогосподарських культур, скільки збереження й підтримка функціональних взаємозв’язків між природними компонентами навколишнього природного середовища. Адаптивно-ландшафтна система землеробства повністю узгоджується з цим 7 підходом, оскільки ґрунтується на принципах екологічної доцільності, здатності до адаптації, наукової обґрунтованості та біогенності [2]. Останні забезпечують перехід від концепції тотальної інтенсифікації земельних ресурсів, результатом якої є руйнування ґрунтового покриву і всієї ландшафтної сфери, до концепції ресурсоощадливого адаптивно-ландшафтного землекористування і екологічно стійких агроекосистем. Актуальність теми. У сучасних умовах розвитку земельних відносин надзвичайно важливим є впровадження науково обґрунтованих сівозмін у сільськогосподарських підприємствах та неухильне дотримання їх принципів. Водночас істотне погіршення екологічного стану територій аграрних господарств у період постійних змін в аграрному секторі зумовлене недостатнім і малоефективним використанням комплексу природоохоронних заходів. У більшості випадків спостерігається екологічна диспропорція у структурі земельного фонду сільськогосподарського підприємства, значне порушення співвідношення сільськогосподарських угідь, а також ігнорування вимог сівозміни під час вирощування сільськогосподарських культур та інші порушення агротехнічних норм. Мета роботи – вирішення комплексу заходів, які пов’язані із процесами інтенсивного використання земельних ресурсів без належного врахування сівозмінних вимог, дотримання заходів щодо захисту земель від ерозійних процесів. Об’єкт дослідження – процес формування сівозмін та впорядкування сільськогосподарських угідь ФГ «Січ» в умовах новітніх земельних відносин. Предметом дослідження є теоретико-методологічні основи еколого-економічного обґрунтування сівозмін та впорядкування сільськогосподарських угідь.

Опис

Ключові слова

сівозміна, рельєф, проектування сівозмін, crop rotation, military aggression, relief

Бібліографічний опис

Андрієнко І. В. Проектування сівозмін та впорядкування сільськогосподарських угідь (на прикладі ФГ «Січ» Бердичівського району Житомирської області : дипломна робота ... бакалавра : 193 Геодезія та землеустрій. Київ, 2025. 59 с.

Підтвердження

Рецензія

Додано до

Згадується в