Моніторинг іржі ячменю
Вантажиться...
Дата
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
НУБіП України
Анотація
Актуальність вибраної теми дослідження зумовлена шкідливістю іржі ячменю, які щороку завдають значних втрат.
Ячмінь ярий є ключовою зерновою культурою у глобальному виробництві харчових і кормових ресурсів, посідаючи четверте місце після пшениці, рису та кукурудзи [14, с. 5]
Це одна з найдавніших культур, відома ще в Єгипті та Середземномор’ї, де її використовували для хліба та пива [14, с. 7]
В Україні ячмінь відомий ще з часів Трипільської культури (III–IV ст. до н.е.) [10, с. 116]
Господарське значення полягає у використанні зерна для харчових продуктів, кормів та пивоваріння. Ячмінь — джерело концентрованого корму (1,2 корм. од. на 1 кг), а також сировина для солодових екстрактів і технічних цілей [14, с. 116]
. Солома й полова — добрий корм для великої рогатої худоби. Культура вирізняється посухостійкістю, що робить її перспективною для розширення посівів у фуражному напрямі [10, с. 117]
Цінність зерна ячменю визначається в харчовому, зернофуражному й технічному відношенні, високою врожайністю, невибагливістю до умов середовища й вирощування [5 с. 16], а у зв’язку з глобальними кліматичними змінами зростає значення стійких до хвороб сортів ячменю ярого, особливо до іржі , яка завдає значних економічних втрат. Необхідність вивчення різних
видів ячменю та їхньої резистентності до патогенів обумовлена пошуком нових джерел стійкості, адаптованих до умов України
У 2014 році було вироблено майже 150 мільйонів тонн ячменю на майже 50 мільйонах гектарів, із середньою світовою врожайністю близько 3 тонн/га. Найбільші виробники ячменю — Франція, Німеччина, Австралія, Україна, Велика Британія, Канада, Туреччина, Іспанія та Аргентина. Водночас врожайність у Австралії становила близько 2,5 т/га, тоді як у Франції та Німеччині перевищувала 6 т/га [35, с. 1–10]
В Україні ячмінь — друга за площею посівів зернова культура. Ярий ячмінь займає 3,5–4 млн га, озимий — 1,0–1,2 млн га [12, с. 14]
Втрати врожаю ячменю ярого від листових хвороб становлять 10–15 %, а в окремі роки — 30–35 % [12, с. 15]
Втрата врожаю в дослідах на полях із використанням фунгіцидів сягала до 30 %. Хоча точні дані про втрати на реальних посівах обмежені, втрати в межах 10–20 %, принаймні частково пов’язані з іржею, були зафіксовані в Новій Зеландії та Англії [31, с. 448–449]
Основні хвороби: борошниста роса, іржа, плямистості, кореневі гнилі, тверда і летюча сажки [6, с. 36–38] . Листкова іржа — одна з найшкідливіших хвороб, із втратами врожаю до 62 % у сприйнятливих сортів [20, с. 1336]
Іржа злаків становить потенційно серйозну загрозу для зернових культур і вже спричинила значні втрати урожаю пшениці, вівса, ячменю та інших споріднених культур [19, с. xvii].
Періодично серйозні та хронічно руйнівні епідемії іржі злаків вражали людство з самих початків землеробства [19, с. xvii–xviii]
Захист культури від хвороб є необхідною умовою стабільного врожаю. Система інтегрованого захисту включає селекційно-генетичні, агротехнічні, фітосанітарні, хімічні та біологічні заходи [6, с. 145–150]
Досягнення науки та передової практики реалізуються через фітопатологічний моніторинг, ранню діагностику патогенів, застосування фунгіцидів за прогнозом, агротехнічну профілактику та адаптовані сорти ячменю з підтвердженою резистентністю до збудників [8, с. 200–205]
Опис
Ключові слова
іржа ячменю, поширення та шкідливість хвороби, зовнішні симптоми проявлення хвороби, біологічні особливості збудника хвороби, система заходів захисту від хвороби, barley rust, spread and harmfulness of the disease, external symptoms of the disease, biological characteristics of the pathogen, system of measures to protect against the disease
Бібліографічний опис
Єрко В. В. Моніторинг іржі ячменю : дипломна робота ... бакалавра : 202 Захист і карантин рослин. Київ, 2025. 48 с.